Освітній тупик

Головна проблема української освіти – незастосовність на практиці. Саме тому так популярна теза про “в первих класах обученіе важнее чем в старших”. Всі інші проблеми, в тому числі академічна недоброчесність, непотизм, індустріальний характер, консерватизм – відносні дрібниці.
Все впирається в те що отримавши простіші компетенції в спілкуванні та мові, математиці та природничих науках, подальше поглиблення знань не дає в українському правовому полі абсолютно ніяких переваг.
Отримання “корочки” замість освіти – також похідне, пов’язано з надексплуатацієї людських ресурсів на примітивній роботі й штучний розрив між доходами, який сягає 50+ разів (точну цифру не скажу, років п’ять назад було 53,5).
З усіх боків це свідчить про те що ми ДІЙСНО живемо в феодальному, напів-рабовласницькому суспільстві, з ознаками первісного.
І тоді коли немає ніякої переваги в новій, постіндустріальній парадигмі, а сучасні блага можна отримати за найпримітивнішу діяльність, коли можна безкарно експлуатувати інших – сенс в освіті втрачається. При цьому ще додатковий вплив має негативний відбор та повна демотивацієя до саморозвитку у креативної людини та креативного класу взагалі.
Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *