Вільна країна. Єдина країна.

Сміття від скворетів

Приводом для написання цього поста було чергове цькування українців в Україні. Виривання смислу з контексту та перекручення смисли. Ситуація коли жертві нав’язують роль агресора. Для того щоб продовжувати знущання та спроби подальшого повного підкорення й знищення українців.
Постараюся бути лаконічним. Преамбула.
Все що написано нижче – це не точка зору, не одна з сторін і не потребує обговорення – це наукова істина. Перевірена і не має виключень. Усі приводи щодо “багатомовних країн”, “європейскьої толерантності, “демократії в мовних поглядах” та решта російських смислів які використовується для риторики та етимологічного та політичного знищення(!) української нації безпідставні. Їх основна задача відволікли від теми.
Суть справді дуже проста поняття “країна” та “нація” невідривно пов’язані. Критерії поєднання людей в рамках країн також вкрай прості – мова, культура, історія (з пов’язаною релігією). Крапка.
Я також не буду говорити про сучасні тренди розвитку людства, бо для українців вони не досяжні. Вони можливі лише при рівному відношенні усіх сторін(!), та освіченому суспільстві з довгою історією автономного існування. Ми досі ще колонія(!), зруйновані представлення щодо ролі інтелектуального розвитку, не маємо й ніколи не матимете консенсусу поки існує імперія агресор. Крапка.
Суть. Те що не потребує обговорення, а констатує ситуацію.
Питання – в якій країні українці мають безумовне (!) право бути нацією з усіма ознаками?
Так як нація має лише суспільне поширення на сьогодні у нас виникає вихідне питання – що заважає затвердити національні принципи існування (пост)колоніальної країни?
Те що пані Ніцой та пан Лірник іноді переходять на емоції – правда.Але цькування їх за них – це переслудіування. Причина проста – українці в Україні знаходяться в слабкі позиції(!). Цькування й доведення українців або до поразки або до емоціональні проявів – ознаки незрілості та ненависті частини суспільства до українців. Це знущання певної дитячої групи “гопників” в дитячому садку над рештою звичайних дітей – приниження, переслідування, цькування (bulling, stalking, harrasment). Це злочин(!) на який звикли закривати очі в колоніальній країні.
Причина такого стану взагалі, та домінуючої ролі агресора лише в насильницькому (“рейдерському”) захопленні простору. Росіяни не проживають компактно, мають ексклюзивні права, й їх політична воля не обмежена нормальними рамками існування. Причина – насильницька русифікація з усіма злочинами які творила імперія.
Щоб бути лаконічним наведу просте але абсолютно й єдине(!) вірне порівняння – великий гуртожиток в який зайшли сквотери – когось вбили та викинули з квартири, частину людей викинули на вулицю, когось з жильців вимусили виховувати власних дітей у кімнатах місцевих. Вони повністю зайняли політичний простір й привнесли кримінальне відношення в гуртожиток. Нормальне життя повністю припинилось з огляду на те що агресор може захотіти чогось нового.


З плином часу ситуація стала звичною, а роль місцевих як підкорених у власному житлі перестала вважатись такою дикою.
В цей момент забувають головне – будь яке насильництво при врівноваженні(!) ситуації звичайно викликає дискомфорт у всіх. Сквотерів-вбивць навіть не виганяють з квартир які вони зайняли, їм лише доводять що далі гуртожиток буде жити нормальним життям, що далі вони мають поводитись за правилами проживання у гуртожитку (єдиними для світу), що їм доведеться відмовитись від кримінальних понять і ньому. А якщо це становить таку важливу роль – то поруч існує їх рідний збочений гуртожиток-табір де їх правила ніхто не буде піддавати сумніву. Вони на нашій території але все ще з своїми правилами.
Певний невеликий дискомфорт при поверненні до правил існування нормального гуртожитку це причина через яку вони продовжують нав’язувати свій політичний вплив та “поняття” за якими хочуть панувати.
Не варто акцентуватись на цьому дискомфорті – це як витягання занози та обробка антисептиком – трохи неприємне, але необхідне для подальшого сталого існування суспільства.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *