Поліпшення зовнішнього вигляду міста – запорука успіху в сфері туризму

Усі живі організми мають своє середовище існування. Воно забезпечує істоту безпечними умовами та поживними речовинами. Людина не виняток. Хоча наш вид і живе у складі природи, але намагання зробити середовище перебування більш комфортним, штовхнуло людство на будівництво своїх осель, які огороджували її від несприятливих погодних умов. Нагромаджування жител утворювало поселення, міста.

Опустимо історичні подробиці утворення міст. Це не так важливо. Більш важливо зосередити увагу на роль міста у житі його мешканців, те що вони можуть дати своєму місту, а воно у свою чергу, як плодоносне дерево, які воно може дати плоди. Я як житель міста Мелітополь, йдучи по певному маршруту з точки А до точки Б, бачу, так би мовити, вбрання вулиць. Всім відомо з чого воно складається. Це багатоповерхівки, приватні будинки, універсами, магазини, території відведені під ринки. В принципі перелік можна продовжувати – закладів дуже багато. Крім будівель під житлові, торгові приміщення та державних усанов є такі чудові речі, як парки, сквери, зелені алеї, тобто зони рекреації. Вони є легенями міст, місцями там, де людина може збавити свою напругу. У Мелітополі є парк ім. Горького. У ньому містяться розважальні заклади, місця для активного відпочинку та для заняття спортом, а також тихі та спокійні місця, яких так іноді не вистачає у містах. Для такого міста, парк повинен задовольняти потреби населення. Але на мою думку таких речей багато не буває. Звернемо ще свою увагу на промислове минуле Мелітополя. Після розпаду СРСР та економічних криз часів незалежності зачинялись заводи та  фабрики через нестачу фінансування. Обладнання вивозилось, приміщення ставали вільними і нікому не потрібними. Йшли роки і будівлі псувались, занепадали. Зараз навряд чи хтось відродить заводи. І тому ці будівлі своєю присутністю псують обличчя міста.

Однією з таких будівель є приміщення колишнього заводу БитМаш. Воно знаходиться біля першого корпусу МГПУ ім. Б. Хмельницького. Неподалік розташовуються й інші корпуси університету, а також готель «Воронцовський». Розташування таких закладів в одному районі потребує від нього відповідного вигляду. Це підвищить престиж і привабливість, як і самого району, так і закладів, які там знаходяться. Район для переробки немаленький, і тому такий захід потребує розрахунків та продуманих дій.

По – перше під продуманою дією мається на увазі гармонійний вигляд району, який перероблюється. Тобто повинен бути наявний якийсь стиль або їх сукупність, але так, щоб не було дисонансу. По – друге стиль повинен відповідати призначенню місця. Якщо це діловий район зайнятий офісами та торговими центрами, то будівлі можуть бути у стилі хай – тек. Якщо це рекреаційна зона, як у нашому випадку, то потрібно вибрати щось таке, щоб створювало атмосферу комфорту, спокою, невимушеності та оптимізму. На мою думку ідеальний варіант – це бароко та (або) модернізм. Вже існуючими прикладами слугують старі райони міста Львів та Карлові Вари (тим більш, що останній являється курортним містом). Доцільність використання такого стилю підкріплюється ще тим, що будівлі у районі центрального ринку, на вул. Леніна та деякі університетські корпуси, побудовані або мають претензію на схожий архітектурний стиль.

Для реалізації проекту пропонується відвести перший поверх житлового будинку, який знаходиться напроти алеї під кафе, фасад якого буде у стилі модерн (бароко) і мати коричневий колір (або його відтінки). Ліхтарні стовпи відіграють не меншу роль у створені атмосфери . Також потрібно викласти вулицю бруківкою. Перейдемо до головного компоненту – парку. Він повинен розташовуватись, як зазначалось вище, на місці будівлі БитМашу і ТЦ «Фуршет». Демонтаж ТЦ «Фуршет» пояснюється тим, що він є перешкодою для повноцінного сусідства головного корпусу МГПУ з майбутнім парком. Також торговий центр буде створювати дисонанс і псувати атмосферу.

Для повного досягнення ефекту рекреаційного куточку, потрібно зробити алею на вул. Леніна пішохідною. Такі дії потребують нової схеми руху транспорту. Він буде об’їжджати цю алею по вулиці К. Маркса, вул. Костенко та Петровського (причина зробити нормальну дорогу на цій вулиці). Зупинки залишатимуться на своїх місцях. Такий проект не пуста фантазія ентузіастів і не тільки для того, щоб ‘‘очі гріло’’.  Хоча це теж поважна причина, оскільки приємніше жити у красивому, охайному та добре оформленому місті. Ще однією причиною є те, що в останній час туристичні агентства переживають зменшення заказів на путівки до іноземних країн. Це означає, що з’явилась перспектива розвивати туризм у нашій країні, і місто Мелітополь не виняток.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

One comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *