Бойко Тамара Володимирівна. Біографія

Тамара Володимирівна Бойко народилася 24 лютого 1935 року в селі Покровка Нижньосірогозького району Херсонської області. Раннє дитинство Тамари пройшло в м. Мелітополь, де  її батько-військовослужбовець і мати, вихователька дитячого садка, винаймали житло.

У 1938 році через родинний зв’язок з комуністичним діячем В.Чубарем (двоюрідним братом батька), якого було репресовано радянською владою, сім’я Тамари також зазнала репресії. Маму Клавдію Григорівну було звільнено з роботи, і вона з двома малолітніми доньками, не маючи засобів до існування (батька саме забрали до лав Червоної Армії), повертається на рідну Херсонщину.

Тут, в селі Рубанівка Великолепетиського району, пройшло дитинство Тамари – дитинство, підранене війною. Нелегким було життя в окупованому німцями селі: на околиці точилися важкі бої, селом двічі прокотився фронт, бомбардуванням і втратам не було кінця. Зовсім юним забрали на фронт зведеного брата Федора, який невдовзі поліг в нерівному бою і похований в сусідньому селі. У 1943 році саму Тамару було поранено: осколок від гранати не лише залишив шрам, але й послабив здоров’я на все подальше життя. Повоєнний голод 1946-1947 рр. велика сім’я дівчини пережила без втрат лише завдяки дружбі, згуртованості та самозреченню старших членів сім’ї на користь молодших.

Попри окупацію, шестирічною дівчинкою Тамара прийшла до школи і змогла переконати вчительку прийняти її до першого класу. Згодом перечитала всі книжки, які були в сільській бібліотеці, і в рідній сім’ї вважалася затятою читачкою.

Отримавши відмінний шкільний атестат, Тамара у 1953 році вступає на філологічне відділення Херсонського педагогічного інституту. Трудову діяльність розпочинає в тому ж році з посади вчителя української, російської та німецької мови у сільських школах Верхньорогачицький району Херсонської області.

З тих далеких часів своїй педагогічній стежці Тамара Володимирівна не зраджувала. У трудовій книжці Т.В. Бойко збереглися записи про вчителювання в м. Нікополі; про багаторічну роботу в м. Донецьку, де вона суміщала викладання української мови й літератури з посадою вихователя школи-інтернату; про директорство в школі с. Федорівка та завідування дитячим садком у с. Новопилипівка Мелітопольського району; про викладання в середніх школах № 5, 9 і 25 м. Мелітополя. Останні 8 років перед виходом на пенсію Тамара Володимирівна працювала викладачем Мелітопольського державного педагогічного інституту.

Тамара Володимирівна була одружена, виховала і дала вищу освіту двом донькам і двом онукам. Передала дітям головні свої цінності – патріотизм, повагу до освіти, любов до книги.

DSC_0047

Саме ці теми знайшли своє висвітлення у поетичному доробку Т.В. Бойко. У 2007 році вийшла друком перша поетична збірка Т.В. Бойко «Босоніж по стерні» (Мелітополь). Далі було видано збірки «Вірші нескореного Приазов’я» (2008 р.), «Коментарі до сьогодення» (2010 р.), «Часопис ніби незалежності» (2011 р.), «Не в українській Україні живемо» (2012 р.), «Ми ще є» (2013 р.).

Любов до рідного краю, душевний біль від негараздів на рідній землі, небайдужість до всіх проявів життя, непідробна щирість почуттів і життєва мудрість оцінок кожної події – таке поетичне кредо Тамари Володимирівни Бойко – Людини, Вчителя, Поета.

Поділитись в:
  • 1
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *