Тамара Бойко. Українцям

Тамара Володимирівна Бойко народилася 24 лютого 1935 року в селі Покровка Нижньосірогозького району Херсонської області. Раннє дитинство Тамари пройшло в м. Мелітополь, де її батько-військовослужбовець і мати, вихователька дитячого садка, винаймали житло.

У 1938 році через родинний зв’язок з комуністичним діячем В.Чубарем (двоюрідним братом батька), якого було репресовано радянською владою, сім’я Тамари також зазнала репресії. Маму Клавдію Григорівну було звільнено з роботи, і вона з двома малолітніми доньками, не маючи засобів до існування (батька саме забрали до лав Червоної Армії), повертається на рідну Херсонщину.

 

Тут, в селі Рубанівка Великолепетиського району, пройшло дитинство Тамари – дитинство, підранене війною. Нелегким було життя в окупованому німцями селі: на околиці точилися важкі бої, селом двічі прокотився фронт, бомбардуванням і втратам не було кінця. Зовсім юним забрали на фронт зведеного брата Федора, який невдовзі поліг в нерівному бою і похований в сусідньому селі. У 1943 році саму Тамару було поранено: осколок від гранати не лише залишив шрам, але й послабив здоров’я на все подальше життя. Повоєнний голод 1946-1947 рр. велика сім’я дівчини пережила без втрат лише завдяки дружбі, згуртованості та самозреченню старших членів сім’ї на користь молодших.

Попри окупацію, шестирічною дівчинкою Тамара прийшла до школи і змогла переконати вчительку прийняти її до першого класу. Згодом перечитала всі книжки, які були в сільській бібліотеці, і в рідній сім’ї вважалася затятою читачкою.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *