Ніч у музеї

Фестиваль “Відкрита ніч” проводиться в Україні вже вісімнадцятий раз. Дивлячись на такий термін, можна вважати, що цей захід став традиційним для нашої країни. “Відкрита ніч” являє собою показ короткометражних стрічок. Тут можуть виступати як аматори, так і професіонали. Але, на мою думку, фестиваль буде більш корисним для початківців, оскільки на ньому вони можуть себе непогано показати і їх творчість побачить та запам’ятає більш – менш широка публіка.

У Мелітополі “Відкрита ніч” проходить вперше. Відбулась вона у Краєзнавчому музеї, у внутрішньому дворі просто неба. Похмура погода, яка погрожувала дощем, давала про себе знати, але у малих порціях – капав невеликий дощ. Проте гарячий чай та тепла дружня атмосфера зігрівали присутніх, які подивились все від А до Я. За кількістю присутніх, можна подумати, що цей фестиваль не для широких мас, має елітарний характер. Але як сказав класик:”Лед тронулся, господа присяжные”. І це вже прогрес для громадян нашого міста, що вони цікавляться такими заходами і приходять на них. Вірю у те, що і надалі у людей буде зростати інтерес до таких заходів.

Як вже зазначалось, у програмі фестивалю представлені для показу 47 короткометражних стрічок, тривалістю, приблизно, від 5 до 11 хвилин. Були й такі, які тривали всього одну хвилину (“Якби не було тебе…). Конкурсні та позаконкурсні стрічки були різні – від хронік подій у зоні АТО до ситуацій у повсякденному житті, від ігрових фільмів до мультфільмів.

Перший фільм, який показали глядачу, розповідає про те, на скільки у нашій країні популярне кіно вітчизняного виробництва. Брали інтерв’ю у різних людей, у різний часовий період (приблизно від початку 2000 років до нашого часу). Через недостатню популяризацію, проблему з реалізацією, ми маємо малу кількість українських стрічок, що у свою чергу впливає на їх поширеність у знаннях пересічних громадян. На мою думку, треба підібрати таку тематику, стиль зйомки та подачі фільму, щоб він чіпляв би глядача за живе. Можна показувати людям те, що вони і так люблять, але ще потрібно за допомогою вищезазначенних методів дати їм любов до чогось нового.

Щоб фільм у короткометражному форматі запам’ятався, треба у нього вкласти певну думку, зробити у незвичному форматі.

Гарна думка вкладена у фільм “Останній відвідувач”. Бармен у пізню ніч знайомиться з відвідувачем. Той налякав його несподівною появою за спиною. Бармен у сердцях сказав: ” Якого чорта, ви мене налякали”. Відвідувач відповів: ” Чому чорта? Може, навіть, навпаки”. Він представляється бармену ангелом. Той не вірить йому, каже, що це нісенітниця та вплив алкоголю. Через деякий час до бармена звонять і повідомляють про те, що його донька серйозна захворіла. Майже у цей же час, він знаходить пух (чи пір’я) на тому місці, де стояв відвідувач. У відчаї бармен кидається до відвідувача з проханням допомогти вилікувати його доньку. На це відвідувач сказав йому: “Я актор, в останьому спектаклі я грав ангела, а пух сипиться у мене з куртки – вона порвана. Ось так: люди не хочуть вірити у дива, які можуть трапитись з ними у будь – який момент, не вірять людині на слово, але коли трапляються неприємності, ми починаємо чіплятись за будь – яку нитку спасіння, якою безглуздою вона б не здавалась.

Ще одним гарним фільмом є “Перша співбесіда” (коментувати не буду. Подивіться самі).

У плані незвичайної реалізації, мені сподобалась “Одягнена історія” – це короткометражна робота, в якій оригінальним способом показано створення світу від “великого вибуху” по наші дні, а також недалеке майбутнє.

За допомогою комп’ютерної програми Paint створено таку чудову відеороботу як “Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?” Ще одним шедевром на тему седина у бороду, біс у ребро є мультфільм “Дідочок надумав женитися”.

Не залишила байдужими режисерів тема АТО, яка шматує душу й тіло нашого народу. Зроблені такі короткометражки у форматі хроніки, як документалістика (“Буратіно”, “Фонд”) та як рекламні ролики (“Армії потрібні очі”).

Організатори фестивалю “Відкрита ніч” сповнені планів на наступний рік. Вони хочуть збільшити кількість місць, де буде проведено трансляцію з головного місця подій. Бажаємо їм успіху в реалізації їх планів, щодо поширення популярності вітчизняного кіно.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *