Час, життя, освіта

Час дуже розкішна річ.

Його часто не вистачає. Не вистачає навіть на найбільш необхідне. На поїсти. На поспати. На власний дозвілля. На себе.

Взагалі саме час – це самий дорогий наш ресурс – в когось його більше в когось менше. Й кожним роком, з кожним днем, з кожною секундою та хвилиною наш взятий в кредит час стає все більш дорогим та цінним.

З метою зберігання часу, збільшення ефективності роботи вводяться багато корисних речей які суттєво звільняють нам наш час на головне – на те що нам подобається для того щоб ми могли бути самими собою. Одним з найбільш дорогих способів інвестування часу є освіта. Яка в подальшому робить наше життя більш простим й комфортним.

І я кажу зовсім не про посаду на “теплому місці”, не про “корочку”, я кажу про те що набагато більш цінне – про можливість знайомитись й входити в круг розумних людей, які поки що лише звичайна молодь – студенти навкруги вас. Про інвестування часу в знання які допоможуть вам робити багато речей більш ефективно, а в деяких випадках навіть дадуть змогу подивитись на світ іншими очами.

В системі освіти в нашій сучасній країні відбуваються докорінні зміни. Те що було б здорово мати ще 25 років потому. Тому тим хто вчиться зараз можна лише позаздрити. Ви бачите новий світ. Ви першими будете робити кроки в ще невідоме й створювати сучасну й ефективну країну. Добру до слабких та благодатну для сильних. Країну гарантій та солі народу, формуючу відповідальність за свої вчинки, винагороджуючи за добрі справи, й беззаперечно караючи за погані.

В 2015 році в багатьох університетах замислились над реальної автономією та комфортною роботою викладачів та студентів. Саме це трапилось і в Мелітопольському педагогічному університеті. Взагалі тема академічної мобільності не просто важливий, а я би сказав що це єдиний механізм розвитку науки в сучасному світі. І ті хто його повинні його запроваджувати розуміють що іншого виходу немає. Шлях до знань лежить лише через інтеграцію та взаємодію. Для того щоб підштовхнути процес демократизації та створити критерії для розвитку вітчизняної науки КМ України було затверджено Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Це положення роз’яснює тим хто ще досі цього не зрозумів їх права (викладачів та студентів) та обов’язки (адміністрації ВНЗ). (http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=248409199)

Академічна мобільність обов’язково повинна давати простий механізм переміщення наукових, викладацьких та студентських кадрів в межах як самої України так і за кордон. Ці механізми потребують збільшення прозорості оцінювання, й внесення стимулюючих факторів для викладачів та студентів працювати в обраному напрямку.

В цій статті я не просто так почав говорити про наше життя – у багатьох воно спотворювалось залишками радянської системи переформатованої в феодальну систему керування та “рєшанія”. В пошуках кращих способів співіснування двох гілок – тих хто може та хоче надавати знання – тобто викладачів, та тих хто прагне їх отримати – тобто студентів, з вересня 2015 року вводиться нова система критеріїв оцінювання.

Ось сама система: Метод ОПП.

І як я бачу методи її виконання:

  1. Система оцінювання вимагає:
  • Максимальна сума балів – 100
  • Лекційний контроль – до 5 балів
  • Самостійна робота – до 15 балів
  • Контрольні роботи – до 10 балів
  • Екзамен – до 40 балів
  • Мати мінімальні критерії для оцінки за роботу студента
  1. Система оцінювання не вимагає:
  • Заміни національної шкали оцінювання бальною
  • Жорстких критеріїв оцінювання кожної дії
  • Механічної роботи: «порахуй скільки вийшло»

Таким чином виходить що:

  1. Можна продовжувати використовувати національну систему проміжного оцінювання: виставляти «задовільно», «добре», «відмінно».
  2. Під час фінального контролю вирахувати загальну кількість занять, й отриманий студентами середній бал привести до відповідності з максимальним. (на прикладі оцінки за практику:

5+5+5=20 – це максимум при трьох парах,

5+4+4=17,3 – це сума отриманих оцінок при трьох парах)

  1. Обов’язково мати критерії для мінімального балу. Тобто студент НЕ отримує нуль ні при яких обставинах, якщо він присутній на заняттях. Рекомендовано мінімумом розраховувати 20% від максимуму (1-5 за лекції, 4-20 за семінарські)
  2. Контрольні роботи можуть бути індикатором, але не можуть бути фактичною сукупністю знань студента на момент проведення викладачем першої роботи.
  3. Оцінка компетенцій отриманих студентом протягом вивчення курсу можуть бути проведена лише по закінченню курса. В іншому разі це не компетенції взагалі, а фрагментарні знання.

А я зроблю висновки з почутого й зрозумілого. Ваша власна думка, питання та побажання будуть вноситись окремими абзацами в доповнення статті. В майбутньому. А зараз те що є:

  1. Система вводиться з метою полегшення життя викладачів та студентів. Вона надає можливості для демонстрації своїх досягнень та знімає ряд питань щодо викладачів та студентів.
  2. Система має перевернути відношення до знань вводячи оцінювання усіх видів діяльності в університеті – з тим щоб загальна оцінка висвітлювала усі можливі компетенції студентів.
  3. Система надає свободи викладачу, а не «ломає його через колено» примушуючи його робити непотрібні для роботи розрахунки.

Так повинно бути! Демократія – значить свобода та довіра. Вільне використання своїх можливостей в рамках вимог. Чи я щось не так зрозумів?

Риторичне питання – власне це ще одна перевірка інституту на те яким шляхом йдемо – демократичним чи адміністративної вертикалі влади. Чи зможуть викладачі вільно працювати по цій системі, відтворюючи навчальний процес згідно власному розумінню, чи знов керівні накази перетворять інтуїтивно простий процес в монстра Франкенштейна? Навіть найкорисніша річ стає смертельною коли її занадто.

UPD 1: Дана стаття буде змінюватись в подальшому. Динамічно, в залежості від фактів використання системи та відношення до неї сторон.

UPD 2: После внезапного введения системы преподаватели решили устроить флеш моб “передай другому” объясняя подробности на занятиях.IMG_20150911_081857

UPD 3: Необхідність модернізації системи оцінювання я відмітив ще з самого початку роботи в університеті. Й запропонував авторську систему. Був виступ на вченій раді факультету. Почув лише жорстке “ні”. Адміністрація проти! Жорстке “ні”. Втім з дозволу голови вченої ради того часу – 2007 року продовжив працю саме з цією системою. З обов’язком описати результати в статтях.

Ось доклад: ДОКЛАД Модул-рейт-система.

А ось деякі статті з теми:

Значення географії у формуванні компетентності саморозвитку учнів з метою збалансованості ринку праці педагогічних кадрів. Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні: Матер. наук.-практ. конф. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – С. 56-60.

Значення оцінювання знань, вмінь та навичок за допомогою кредитно-рейтингової системи. Соціальні дослідження Запорізького регіону: теорія, практика, методика: монографія; за заг. ред. Н.М. Сажнєвої. – Мелітополь: Люкс, 2011. –  С. 128-142

UPD 4: Прийшов час для: (а) електронного журналу, (б) контрольної точки, (в) перших висновків по організації й впровадженню адміністрацієй університета системи оцінювання знань. Ще на самом початку було визначено що для того щоб не перекручувати значення оцінок в структурі оцінювання треба залишити відомі усім критерії:

відмінно (5 балів та 100%),

добре (4 бали та 80%),

задовільно (3 бали та 50%),

мінімум (2 бали та 20%).

Приклад для 6 практичних занять за семестр:

Відповідність балів за практичні заняття: “5”= 3,3 вімінна активність
“4”= 2,7 добра активність
“3”= 1,7 задовільна активність
“2”= 0,7 мінімальна активність

таким чином як студенти так і викладачі спочатку до кінця курсу бачать свою відносну успішність, та легко можуть перевести відносні показники в абсолютні. Як ми відмітили з самого початку зробити це навпаки деколи дуже важко, а частіше зовсім неможливо.  Тобто відносні показники легко перераховуються в абсолютні критерії оцінювання, а абсолютні значення можна лише підсумувати й вирахувати успішність лише в кінці курсу – що дуже незручно та абсолютно не зрозуміло як для студентів так і для викладачів.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

One comment

  • Сегеда

    Дякую за цю публікацію, шановний однодумцю!
    Так!Ця система саме для планування студентом свого часу, а ще – індивідуальної успішності , а ще – компетентностей, що утворюються з компетенцій, сформованих у процесі реалізації усіх видів аудиторної та позааудиторної навчальної діяльності студента. Є вибір, а вибір- це відповідальність! Ми працюємо для сучасного студента, який хоче бути успішним в професії. І європейські стандарти орієнтують нас на заохочення і оцінювання пізнавальних інціатив студента. Водночас така прозора і зрозуміла, навіть батькам, система оцінюваня не усім до душі, адже усе як на долоні! (разом із портфоліо студента,, в якому усі його напрацювання з дисципліни , що стануть в пригоді для майбутньої професійної діяльності).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *