Думки. (31.10.2015)

Як то кажуть зранку думки ясніші. Втім дуже багато подій й треба виписати їх щоб не забути.

По перше.

Сьогодіні Хелоуін!

Країна у нас вільна й кожен обирає й що робити і як відноситись до подій. Я абсолютно позитивно — дуже харизматичне свято! Тож вітаю усіх з святом подарунків та дитячих веселощів, з Хеловіном!

По друге.

Місцеві вибори та усі ті хто йде до міськвиконкому від опооблоку. Таке відчуття що кошмар починається знов. Болото. І зараз читаю «видвіженцв відпартії». Вот полний список пропозиції від опозиційного блоку:

перший заступник міського голови – Оніщук Ю.П., заступник міського голови з питань комунальної власності – Трошина Е.Д., заступник міського голови з питань ЖКГ – Бандурин О.Е., заступник міського голови з стратегічних питань – Горбачов К.П. , заступник міського голови з гуманітарних питань – Катющенко Г.А., керуючий справами виконкому – Лябах В.А., начальник управління освіти Карандаш Н.М., начальник управління комунальної власності Кобка В.А., директор муніципального телебачення – Шостак О.Л., директор міських ринків – Фалько А.А. Для тих хто не знає «хто ці люди», рекомендую погугліти. Чому саме вони коли в цій партії, не зважаючи на її шлейф, є прогресивні люди? Чому рекомендувати тих хто не має або не показав раніше на цьому ж пості ні професіональних, ні людських якостей, ніяких інших, крім можливостей «розводити лохів» та «домовлятись»? Навіщо? Не знаю.

По третє.

Це дуже важливо. Те що знаю точно, в деяких подробицях як людина що знаходиться всередині цих процесів. Факти.

В університеті вчора увечері відбувся «другий тур» вибору декана географічного факультету.

Перший тур проходив на самому факультеті де я був як член робочого колективу.

Виступили три претендента:

Володимир Петрович Воровка, декан,

Доценко Л.М., перший претендент,

Полякова Л.І. другий претендент.

Голосували 67 членів студентсько-викладацького та обслуговуючого персоналу. Голосування таємне. Бюлетні для голосування були сформовані навмисно заплутаними, мали такий вигляд. За спрощення бюлетнів та їх прозорість на вченій раді університету виступили зокрема Володимир Петрович Воровка, та Олена Семенівна Арабаджі. Але вони виявились в меншості тому бюлетень мав вигляд:

Претендент 1 за

проти

Претендент 2 за

проти

Претендент 3 за

проти

Голосувати треба викресливши «проти» – якщо ви «за» претендента, та напроти решти обов’язково викреслити усі «за» щоб продемонструвати що Ви проти кандидатів. Заплутано? Чому просто не зробити навпроти кандидата позначку? Дам відповідь в кінці статті.

7 бюлетнів виявились зіпсованими.

Голосували 10 студентів та 57 робітників.

Голоси розподілились наступним чином: за поточного декана – 29 голосів, за одного претендента на це місце – 20, за іншого – 11.

Колектив переважною більшістю вирішив залишити декана факультету.

На засіданні відбулись такі важливі речі: з’ясувалось що хтось на факультеті застосовував розповсюджував плітки щодо декану ефективно використовуючи «чорний піар». Щоб розвіяти ці чутки, деканом була дана чітка й прозора відповідь. Дехто з виступаючих продовжив тиск й підвищив градус емоцій.

Третій кандидат запропонував себе як ефективного менеджера, й людину яка буде будувати ліберальну демократію на факультеті, тобто форму відносин та управління ВЖЕ побудовану деканом на факультеті. То ж  навіщо підкреслювати привабливі сторони декана? Відповідь в кінці.

Другий етап голосування що проводився вченою радою яка представляє фактично адміністрацію університету знехтував більшістю голосів й висунув другого претендента на місце декана. Тим не менш 9 голосів було проти висування іншого декана.

Деякі факти які ви не знаєте.

Геофак не користується любовью адміністрації університету. Це проявляється на усіх рівнях: відношення до адміністрації факультету, до викладачів та навіть до студентів. Серед студенті ходить озвучена причина нелюбові: «ми вас не любимо тому що ви занадто активні, горді та відверто говорите про все».

Декан факультету Володимир Петрович Воровка – людина яка добре зарекомендувала себе: як розумний керівник, як спокійний й врівноважений чоловік, як ефективний менеджер. Користується однозначною любов’ю й повагою студентів, повагою серед усіх чесних викладачів. З початку революції гідності він виявився ЄДИНИМ сміливим адміністратором в університеті який в саму страшну для державності пору вивішував прапора, завжди з повагою відносився до усіх студентів, весь час тримав ситуацію в спокійному-робочому руслі. Для мене було дуже приємно, до самих глибоких частин серця, до скупої чоловічої сльози, коли після загибелі «небесної сотні» на вході в корпус, деканатом були поставлені свічки. Із словами пошани та скорботи. Коли негайно після жахливих подій на Сході в скорботі й співчуття був виставлений портрет загиблого в АТО студента.

Саме викладачі факультету були ініціаторами «патріотичного виховання» й запропонували ліберально-демократичні методи формування патріотизму, рік намагались створити підґрунтя для цього. Але ліберально-демократичні методи були відкинуті адміністрацією університету, командно-адміністративні посилені разом з  бюрократичним тиском на усіх учасників процесу.

На відміну від адміністрації університету які забули слово «щирість», замінивши його піаром. Декан власноруч приймав участь у багатьох заходах що відбувались в місті, і робив це не для піару.

Чи знаєте Ви що наш декан допомагав з уборкою в Побратимі, центрі взаємодопомоги Воїнам АТО в Мелітополі, зустрічав «піаніста-екстермиста», в кожному разі це робилось не для камер або «поважних персон», а просто так. Щиро й від серця. Ще раз – жодного декана в подібних заходах помічено не було. Лише деякі викладачі, більшість з яких працівники геофаку. Це симптом. Саме геофак виявився найбільш патріотичним факультетом.

Жодного разу адміністрацією факультету не було відмовлено в проведенні заходів в аудиторіях корпусу, тут встигли побувати усі – волонтери, воїни АТО та нацгвардія, гуманітарії та представники місій миру.

Після революції гідності завдяки зусиллю викладачів та студентів активістів й деканату було запроваджено багато власних ініціатив які проводились за бажанням студентів, а не прийнятим в головному корпусі командно-адміністративному методі.

Декан фалкультету був єдиним претендентом який нікого не просив “голосувати за себе”! Ні студентів ні викладачів. Єдиний з трьох.

Трохи відповідей.

Так в першому корпусі під егідою адміністрації також проводяться комплексні заходи, важливі для демократизації. Але в цьому випадку все що проводяться «під егідою адміністрації» це в першу чергу піар. “Видаватись, а не бути”. Адміністрація університету робить вигляд зацікавленості, але щирість відсутня, демократичність декларативна,  й при залишенні порога аудиторії “демократичність” випаровується мов дешевий одеколон. Відношення до підлеглих та студентів чисто авторитарне. Нав’язуються лише власні рішення, повністю викоріняються альтернативні.

Відношення адміністрації до підлеглих, коли завжди(!) використовується схема збільшення бюрократизму за рахунок зменшення ефективності. Абсолютно в усіх аспектах діяльності університету. Як відомо це один з головних ознак «морального старіння» системи. Система формування неефективних робітників перевантажених надлишковою й непотрібною паперовою роботою, та основним навантаженням на грані, а часто й з перевищенням норм закону, завдяки різними “внутрішніми постановами” та “наказами”.

Навіщо іншим претендентам ставити себе виставляти себе першовідкривачем вже існуючої форми управління, декларуючи що саме ця система буде впроваджувались? Вона ж вже працює! Ви зможете зробити її кращою? Але хто в це повірить? А якщо хочете щось зробити – то чому не прийти в деканат спочатку як зам.декана? Спитайте любого студента він підкреслить саме ліберально-демократичний та гуманний підхід декана до управління.

Це якщо б спитали усіх студентів.

Декан би отримав однозначно переважну більшість голосів. Без залежності від емоційного фону засідання. Незалежно від «чорного піару», який для студентів очевидний, так як вони самі є учасниками процесу й «додумувати» бруд за них не вийде. Не залежно від претендентів висунутих «для розпилення голосів». Але кількість студентів на виборах була обмеженою.

Сукупність факторів: невеликий дозволений кворум студентів, складна форма та порчені внаслідок бюлетені, чорний піар проти існуючого декана. І все одно переважна більшість колективу виступила за нашого декана! А що зроблено адміністрацією на Вченій Раді? Фактично виказане рішення протиречить волі учасників робочого та навчального процесу на факультеті. Все демократично? Без тиску і обіцянок? Невідомо. Але ж “проти” кандидатури наявного добре працюючого декана просто так не виступають. Завжди комусь це потрібно. Навіщо таке робити? У Вас є відповідь?

 

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *