Терміни. Сепаратизм.

Сепаратизм.

Цей термін дуже часто вживаний протягом останніх пвітора року, й майже не відмий більшості українців до того. Що ж таке сепаратизм, що означає ций термін.

Почнемо з найпростішого, вільна енциклопедія Вікіпедія має наступне тлумачення:

Сепарати́зм  (від лат. separatus — окремий) — прагнення до відокремлення, відособлення, як вільне волевиявлення на законних підставах у вигляді автономії чи незалежної держави… Сепаратизм складався історично на підставі переважно етнічної чи релігійної окремішності. Тому сепаратизм поділяти на два домінантні види: релігійний і етнічний. Тобто в першому випадку  — рух релігійної меншини за відділення зараз демонструють ісламісти в Сирії, в другому  — етнічного, як баски чи каталонці Іспанії.

В російському сегменті:

Сепарати́зм (фр. séparatisme от лат. separatus — отдельный), отделенчество — политика и практика обособления, отделения части территории (сецессии) государства с целью создания нового самостоятельного (суверенного независимого) государства или перехода в состав иного государства или получения статуса очень широкой автономии…Сепаратизм принято подразделять на два вида: этнический и религиозный, то есть в первом случае — движение этнического меньшинства за отделение, в другом — религиозного.

В англійському сегменті:

Separatism is the advocacy of a state of cultural, ethnic, tribal, religious, racial, governmental or gender separation from the larger group. While it often refers to full political secession, separatist groups may seek nothing more than greater autonomy. While some critics may equate separatism with religious segregation, racist segregation, or sexist segregation, most separatists argue that separation by choice is not the same as government-enforced segregation and may serve useful purposes.

В кожному з них відзначаються два основні мотиви для “відокремлення” від країни: етнічний та релігійний. Якщо визначити та додати сюди терміни сегрегація та апартеїд, то можна додати расовий та сексистський сепаратизм. Але з державністю та змінами в неє існує лише два вида сепаратизму: етнічний та релігійний. Все.

Чому саме вони? Тому що лише вони пов’язані з процесом утворення країн. Дивимось там же що так “країна”.

“Країна — це територія з визначеними кордонами і населенням, що являє собою єдине ціле з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною.”

Країни так як ми розумємо їх зараз не завжди були такими – чіткі кордони, національний характер та мова зробили можливим поєднати людей які проживали на суміжних територіях й мали добрі стосунки. Якщо крахни мали поліетнічний ичи багаторелігійний характер, то з часом, в наслідок притиснень іншою релігійною або етнічною групою решта, яка не має можливості політично виразити свою волю починає шукати шляхи для відділення від загрожуючої частини населення. Під причинами завжди є доконвічний історичний досвід проживання на тій території яка мая в бажанях притискаємих стати окремою, незалежною державою.

Країна – це історично сформована спільність людей яка поєдналась в межах території для захисту своїх інтересів. Своїх національних інтересів. Якщо щось змінилось частина людей що проживала на своїй ісконній території можуть захотітистати окремою державою, якщо не вийде знайти політичний компроміс. Лише дві державотворчі елменти для створення та виходу з складу країни. Етнічний. Релігійний. Ставимо крапку.

Як бачимо термін повністю не відповідає явищам в Україні. Основним інформаційним приводом росіян до агресії є вбивства невинних на сході й супутній збиток у вигляді знищення інфраструктури, будівель, виробничих потужностей тощо. Як їм вдається стояти за війною й вдавати що вони її не ведуть? Пояснювати світові що “нас там нет”? Це цілком вписується в обрані методи ведення війни. В державний тероризм.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

One comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *