Порівняти

Спочатку розповім вам один епізод.

Влітку до мене приїхав друг. З Криму. Війна вже йшла. Ми дуже багато спілкувались, думали, спорили та взагалі раділи бачити один одного. Ми обидва не вживаємо спиртного. Друг курить. Це важлива деталь.

В нього було не дуже багато часу – він приїхав на кілька днів, й після того як робив вдень свої справи увечері ми зустрічались й спілкувались. Сидіти влітку з другом в хаті, не дуже цікава ідея, тому ми йшли в парк трохи гуляли, трохи сиділи на лавочці, тихо й мирно спілкувались кілька годин.

Помітили одну цікаву річ – якщо о пів на десяту навколо товпи людей, то вже протягом 30-45 хвилин якось зненацька помічаєш що навколо нікого немає. Ні не просто мало людей: зовсім нікого. Жодної души. Таке відчуття що весь парк твій, ніхто не заважає! Так було. Люди швидко повертались додому.

В перший день нашої зустрічі ми десь півгодини поспілкувавшись у пустому парку та пішли до дому. Друг прикурив сигарету в пустому парку  і продовжуючи бесіду рушили. Разом пішли до виходу. На півдорозі якісь чоловіки з ліхтариками зупинили нас. Патруль. Міліцейський. Представились. Присвітили обличчя. Й запитали друга хто він та звідки. Чемно сказали, що в людному місті курити заборонено й запропонували показати документи.

Із відчуттям “спойманого на місці злочину”, зніяковівший друг з посмішкою, так же чемно надав документи. Тут же поруч в відділку було заповнено ордер правопорушення. Без виписування штрафу, який за друге правопорушення вже має становити 300 гривен. Після усі постояли разом, трохи поспілкувались. Ми рушили додому, вони далі – на патрулювання території парку.

На другий день друг вже поспішав додому. Хоча ми знов посиділи в парку до дому рушили раніше. Десь о восьмій. Навколо були сотні людей. Гуляли спілкувались. Ми йшли до дому по алеї. Вона зазвичай одна з найбільш людних в парку. Біля виходу – метрах в 50 поруч з лавкою стояв міліціонер. На лавці сиділи троє чи четверо хлопців. Коли ми підійшли поближче то почули й побачили що відбувається.

Міліціонер так же увічливо просив їх припинити куріння й надати документи. Ввічливо. Так як і нас вчора міліцейський патруль. Ці шмати м’яса вели себе як типова бидлота: “слиш, хто ти такой”, “ну курю я і што, ти забери папробуй”, “слиш начальник, дай атдахнуть спакойно, іді отсюда”. Один з них при цьому також лузгав насіння й плював навмисно близько до ніг міліціонера. Їх “руська речь” перемежалась таким же руським матом. Ми пройшли поруч. З яким відчуттям! Крім зневажливого погляду на шмати м’яса чесно скажу, хотілось їм розказати хто вони є із сторони, іх поведінка, їх негідність, так неприємно що й руки чесались, коли б вони рипнулись.

Не знаю чим все скінчилось, але це шмаття я ніколи не забуду. Бандитська мерзота совка. Ні поваги ні честі.

Це була приказка.

А зараз суть.

Вирок поліцейським. За те що вони виконували свій обов’язок. За те що зупинили безумного водія. За те що з честю виконали свій обов’язок. Ми усі маємо дуже низький рівень поваги та довіри до “ментів”, але ж ми ніколи не рівняли усіх під “одну лінійку”! Дії мають персональну відповідальність і не можна говорити про усіх “взагалі”. Кожен випадок різний. І я саме про цей випадок. Результати розслідування відомі. Вирок прокуратури оприлюднено. Я це пишу для “захисників” цього шмаття на автівці. Потенційних вбивць, яких довелось зупиняти вогнем, явище яке сколихнуло Інтернет.

Є дуже ґрунтовна стаття “Бей, кради, насилуй, убивай – уже можно!” яка чітко й прозоро формулює склад злочину. І тому сподіваюсь нісенітниці про “стріляти пішоходів”, “за звичайне порушення швидкості”, “пасажир взагалі був не винний” більше підніматись не будуть. Злочин вчинено. Загроза реальна. Сутність правопорушення ясна. Крапка по фактам.

Робиться це в УСЬОМУ світі саме так:

 

Що стосується риторики та емоцій – я вже два роки маю справу з пропагандою кремля, і в мене це взагалі сприймається як би я чув ольгинців, а не своїх знайомих! Це шок! Як взагалі можна порівнювати людей яких вбивали на майдані з цими шматами? На рівні емоцій це абсолютно протилежне. На майдану хлопці та дівчата, чоловіки та жінки захищали свою гідність, відстоювали гідність усіх громадян України та право жити чесним життям. Людям які не допомагали їм в цьому має бути соромно. Тому що це не нормальне людське поводження: вести себе негідно.

Ці хлопці які знаходились в машині вели себе негідно. І людям які не захищають їх не може бути соромно. Саме тому що ці молодики вели себе негідно, безсоромно, нагло й підступно: на наркотиках та в сильному сп’янінні за кермом, відмова зупинитись та погоня в нетверезому стані, наїзд на поліцейського, загроза зустрічному транспорту, загроза громадянам. Як може виправдовувати таке? Порівнювати їх з Майданом це абсолютно рівносильне тому як кремлевскі пропагандисти порівнювали свої спецоперації в Криму та на Сході Донецької та Луганської областей з Майданом. Порівнювати це це ставити знак “дорівнює” не лише між подіями які ви наводити паплюжачи честь. Це ставити знак “дорівнює” між цими шматами та вами. І це об’єктивно! ВИ берете на себе відповідальність виправдовуючи злочини, ви самі себе уявляєте на місці цих хлопців. І якщо ви забуваєте усю сукупність злочинів та бачите лише наслідки – скажу просто. Якщо ви для себе вважаєте можливим таке поводження яке в наслідок призведе до вашого вбивства: непокора поліцій, гонки по вулиці, наїзд на людей, загрози на дорозі, зважте – я на стороні тих хто вас буде зупиняти.

Я на стороні честі та достойної поведінки, ви по іншу сторону барикад.

 

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *