Отрута та ненависть

2014 – вони боялись.
В соціальних мережах від них лився невпинний потік ненависті, рос-змі допомагали її розганяти, писали мегабайти текстів проти України… Але. варто було вийти на вулицю – було тихо, люди ходили з дітьми, і нібито тихо, вони на вулиці тихесенко мурчали “єто не моя война”, “мне все равно”.

2016 рік – …
Імперці почали піднімати голову, й висловлювати “своє мненіє”:
“фу, украинский, не хочу читать”, “а что фільм будіт на украинском, что за бред”, “а чего єта ви на украинском разгавариваете – не местний?”, “вот каму мешал фрунзе, что за бред вообще – улицу назвать университетской”, “украинци не должни в Украине говорить на украинском”, “пусть те, кому нравится Украина (культура, мова, історія), уезжают отсюда (из Украіни)”. Це не вигадані фрази. Це те що я чув останні два місяці. Це цитати. Деякі, з яких я пригадав.

Це не “мовне питання”. Це питання відвертої агресії, показного дратування, презирства до всього українського в Україні. Ці люди борються не за “право говорить па-рускі”, вони борються за те щоб не чути українську.
Кожен з них, як би вони не формували свою думку, відстоює імперську мову замість своєї, яку своєю не хочуть вважати.

Ні в якому разі ми не маємо права поділяти людей за будь якими ознаками! Ми всі рівні. Ми всі живемо в Україні. Але не всі так вважають.

Може хтось з читачів впізнає себе. Побажає чогось негарного за правду. Але ж якщо Ви це говорили, то чого соромитесь? Може тому що знаєте що не праві?!

Пост не про “заставят всех говорить по-рускі”, а про те що імперці називають себе “рускоязичніе”, вважають себе вищими за решту людей, відкрито виказують думку: “Україна не для україномовних”.

Пост не про “ненависть к рускому”. Навпаки, про агресію людей з імперським мисленням до усього українського – мови, історії, культури, одягу. З їх точки зору ми не маємо права розмовляти українською, чути її по радіо та ТВ, ми не маємо права навіть захищатись чи говорити про приниження.

Пост про те що ті, хто ненавидить в Україні українців, прикриває це “захистом руского”, виставляючи себе(!) жертвою. Вони називають себе “рускоговорящімі”, але відомі не своєю мовою, а своєю ненавистю до всього українського.

Так це жертви пропаганди.
Десь не хочуть змінюватись через банальні ліності.
Десь заважає СТРАХ через те що СВОЇ же почнуть принижувати за те що перейшов (перейшла) на українську.

Але страшно інше. Ці люди все ж таки живуть не в рф. Не десь далеко. Вони поруч. Й хочуть мати “право” знищити тут “все украинское”

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *