Розслідування vs звинувачення. Політика проти фактів.

facebook as weapon of war

Знов повернусь до цькування людей в Україні та плямування репутації нечесною інформацією. Це не просто велика проблема, здається вона повсюди – серед спілкування дітей в школі, дорослі вважають нормою “тролити” слабких, фізичні погрози це норма як і бійки, асоціальна поведінка не викликає уваги перехожих. Знущання над мовою та українською культурою в тренді вже другий рік поспіль. В самій Україні. В тренді знущання та приниження. Навіть над власною країною, якщо ти в чомусь вирішив відособитись від когось. Й що страшніше – до цього ми звикли. Як це припинити?

В статті мова про Міхаїла Саакашвілі. Відома постать, неоднозначна й емоційна фігура. Видатна політична особистість. І поляризована суспільна думка. Що є причиною такої поляризації?

Стаття заснована лише на аналізі відкритих джерел.


Скажіть мені чому розумні люди розповсюджують фактичну інформаціїю не перевіривши власне факти? У нас вже майже чотири роки війні, а ми все ще не хочемо перевіряти що за факти нам надають. При чому чутно це з вуст поважних та відомих блогерів та персон другого рівня.

Звинувачення які з’явились зненацька від Нани Какбадзе в катуваннях в яких сам Саакашвілі приймав участь, саме зараз в 2017 році. Так за словами Нани Какабадзе: “Режим Саакашвили был сродни фашистскому”, “Власти Грузии легализуют свои беззакония”, “за Саакашвили стоит большая криминальная группа”, “Саакашвили любовался кадрами пыток” стоїть чітка ціль – дегуманізувати Саакашвілі та створити страшний та негативний емоційний фон, тотожній до російської пропаганди проти України. Ми пам’ятаємо і хлопчиків, і фашистів, хунту, бандерівців, снігурів та бабусь, катування рускіх тощо. І тотожність не лише в негативних сенсах, а й в зв’язку Нани Какабадзе


“Тим часом МВС Грузії заявило, що тортури в глданской в’язниці були організовані (і зняті на відео) на замовлення одного з представників опозиції – такого собі Тамаза Тамазашвілі, прихильника «Грузинської мрії» (опозиційної коаліції, очолюваної мільярдером Бідзіною Іванішвілі), який відбуває покарання за незаконне носіння зброї.

«Встановлено, що пропозиція організувати нелюдське поводження з ув’язненими, зафіксувати його на відео і передати матеріали замовнику за солідну суму співробітники установи з виконання покарань отримали від котрий перебував в тій же установі Тамаза Тамазашвілі», – наголошується в офіційному повідомленні.

У МВС повідомили також, що з робочого кабінету затриманого начальника відділу безпеки в’язниці разом з відеозаписом вилучено 17 тисяч доларів.

Лідер «Грузинської мрії», в свою чергу, стверджує, що його соратник Тамазашвілі ніякого відношення до даного скандалу не має.

Відзначимо, що скандал навколо глданской в’язниці розгорівся в Грузії менш ніж за два тижні до парламентських виборів, які призначені на 1 жовтня.” [nbnews, 19.09.2012]


“Зняті кадри, як стверджує затриманий, треба було переправити знаходиться в Бельгії колишньому співробітникові цієї ж в’язниці Володимиру Бедукадзе, який отримав від замовників матеріалу 2 мільйони доларів.” [korrespondent.net, 20 вересня 2012]


“Вчора в Грузії остаточно завершилася епоха Саакашвілі. Фактично він програв ще на минулих парламентських виборах, а вибори президента, повинні були лише зафіксувати його політичну смерть. Що власне вчора і сталося – останній з вождів прийшли на хвилі кольорових революцій першої хвилі втратив владу – тепер і формально. Як я і писав в минулому році http://colonelcassad.livejournal.com/849754.html на тему ураження Саакашвілі на виборах до парламенту, історія Саакашвілі завершується цілком собі буденно, так як нині він став рудиментом давно пішла реальності. Його політичної смерті давно чекали і вона була неминучою. Тому ніхто особливо і не здивувався нищівної перемоги ставленика Іванішвілі і жалюгідним відсоткам ставленика Саакашвілі. Епоха закінчилася – Саакашвілі свою справу давно зробив, Засим може йти.

Нинішня Грузія як жила, так і буде жити, тепер уже без будь-яких над-ідей і над-завдань. Нинішні верховоди грузинської політики, досить приземлені прагматики, щоб всерйоз мріяти про те, щоб зробити з Грузії щось, чим вона не є і бути не може.

На тлі ослаблення інтересу США до подій в Грузії і економічний аспект відносин Грузії і Росії, потепління відносин неминуче хоча б з чисто меркантильних міркувань. Як і Саакашвілі, новий президент звичайно не зможе зробити будь-яких економічних чудес або ж відібрати у Росію Осетію і Абхазію. Швидше за майбутнє нинішнього політичного істеблішменту буде присвячено міжусобній боротьбі і зачистці залишків спадщини Саакашвілі, прихильники якого зараз нагадують армію без генерала. Самого ж Саакашвілі досить імовірно спробують посадити за тією ж схемою, за якою на Україні запроторили до в’язниці Тимошенко.” [colonelcassad, 28 жовтня, 2013]


Зверніть особливу увагу на слова відомого воїна інформаційного фронту РФ – “На тлі ослаблення інтересу США до подій в Грузії і економічний аспект відносин Грузії і Росії, потепління відносин неминуче хоча б з чисто меркантильних міркувань“.

Аналізуючи наявні в 2017 році факти можна побачити що перші коментарі та власне відео катувань у в’язниці з’явилось в 2012 році, під час передвиборчої боротьби з Іванішвілі. Медійна кампанія призвела до протестів проти чинного Президента та падіння рейтингу Саакашвілі перед виборами. Говорили також про проплаченість відео але воно появилось саме вчасно для того щоб мати ефект проти однієї із сторін. Але найголовніше – в статтях звучить “До нинішнього часу вважалося, що Саакашвілі вдалося побороти корупцію”, тобто ці катування де факто вважаються більш недоробкою Саакашвілі, залишками старої Грузії, яка остаточно не зникла попри всі його намагання і працю. Але зовсім не те що він був до них якимось чином причетний.

Зараз, 5 років поспіль, знов повернули тему катувань під час президентства Саакашвілі в медійний простір. Але вже зовсім в іншому контексті. В серпні 2017 вирішили звинуватити вже самого Саакашвілі в катуваннях, які в 2012 році фігурували як те чого він не зміг остаточно подолати попри звільнення співробітників правоохоронних органів, тисяч суддів і чиновників. Ситуація знов таки нагадує ситуацію п’ятирічної давнини, коли вкинутий в медіа смисл відіграв свою роль, а на розслідування треба багато часу, в той час як буде відомий результат – щось вже відбудеться і результат розслідування в цілому втратить сенс. Смисли, як завжди, запущені під певні події в певних політичних інтересах.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *