Виклики постмодернізму для націй, після поразки від імперії та колоніального досвіду

Шикарна цитата! Просто в точку. Про цю ситуацію подвійного виклику для України та Великого вилкику для світу, коли імперці намагаються як і 100 років тому зламати світ. Знов, як і тоді, використовують тренд, при чому спотворюючи реальність, змінюючи суть подій на повністю протилежну.

«Радянський Союз був країною, яка намагалася створити породу людей без пам’яті, позбавити їх ідентичності. І ці крайні форми більшовизму, які призвели до смертей десятків мільйонів людей, повертаються сьогодні у вигляді постмодернізму, без пролетарської диктатури, але з тією ж ідею, що люди без пам’яті, без релігії, без національної солідарності, люди, для яких історія нічого не значить – це, мовляв, дуже добре, бо тоді не буде воєн. Це небезпечна філософія, вона робить життя беззмістовним, а людей – слабкими у боротьбі за демократію і свободу. Пам’ять буває і про дуже важкі події, які, як правило, вчать і виховують набагато ліпше, ніж позитивні спогади. Якщо людина тікає від спогадів про особисту трагедію, то стає врешті-решт душевно хворою. Якщо має мужність це пережити – стає міцнішою. Те ж саме відбувається і з народами. Сьогодні кожна велика нація в Європі, у тому числі й Україна, веде діалог сама з собою. І цей шлях самопошуку – важливий. Бо пізнання власної історії – важлива частина самоствердження нації та успішного розвитку країни» (Натан Щаранский)

Поділитись в:
  • 1
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *