Українізація – як заборона ненависті до інших культур.

Коментар до малюнка який чудово відражає причину ненависті до інших через симетричність сприйняття пропаганди “захисту рускоязичних”.
Я за рівність стартових можливостей для російської і української мов.
Але для цього доведеться заборонити російську на 300 років, її носіїв морити голодом, а популяризаторів ізолювати в концтаборах.”  30/03/2016

Росіяни вкидають тему про “защиту рускояичних”, бо саме вони знищували інші культури, методи русіфікації це ненависть до інших, спроби тотального знищення та приниження підкорених народів, саме через страхи “русфікації” вони вкоріняють страх зворотної симетричної реакції для носіїв московської культури чи страх знищення “нерускіх” в майбутньому. Тому просто культивують рефлексію – хоч лише “рускіє” знищували інші культури, носії або підкорені знають те жахіття як саме вони це робили. Й отримують ту ж саме ненависть, але завдяки перевертню московської пропаганди “жертвою” називають московську, а не рідну культуру країни, яка потерпала й найвірогідніше все ще потерпає від московської “русифікації”. 
Вони знищували культури та вбивали носіїв щоб потім голосно звинувачувати нащадків вбитих у власних злочинах.

 
Чудовий алгоритм? Вбити господаря в хаті, а себе, вбивцю, назвати “господарем”. Коли нащадки просто ввічливо попросять не заважати їм жити у себе вдома – назвати їх вбивцями та голосно, для оточуючих, звинуватити у всьому тому що робив сам вбивця. А його нащадки вважають себе “господарями” по праву окупанта. І оточуючі можуть й повірити, бо мало хто з них був у хаті нащадків вбитого, а ще менше знають що то саме вбивця чинив злочини з справжніми господарями але їх ніколи не вчиняв господар хати та його нащадки.
 
А носії московської культури при цьому не розуміють інших методів крім російських – тому або бояться принижень та знищення за інші мови та культуру або через власний російський шовінізм. Саме тому “защита рускояичних” не відбувається на непідкорених раніше територіях там де не було злочинів відносно автохтонних культур. Тобто там, де по логіці як раз треба робити умови для локального існування московських спільнот – “захист” не відбувається і немає жодних проблем, а там де й досі ситуація на користь московській культурі – вони культивують страх та ненависть.
Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *