Крах СРСР – побіг з в’язниці

Жодного слова про кандидатів в президенти чи парламент – самі вирішуйте. Але скажу дещо що мене турбує. Мене турбує бажання декого погіршити своє та життя оточуючих, створити несумісні з життям умови. Багато з яких ми в Україні не подолали й досі, але є й багато того що вже є вкрай важливим надбанням.

Я терпіти не міг СРСР. З дитинства, власне я просто боявся його і знав різницю між вільним світом та тим жахіттям де ми жили.

Найбільші мене лякав Афганістан, я лише чув про це, бачив фільми та купу інформації.

Я не хотів ні вбивати ні вмирати казна за що, тому що хтось так захотів. А шанси потрапити в пекло війни були більші ніж у Москвічей, це також було несправедливо, але в будь якому разі більше лякав сам факт – повної непотрібності та “людського сміття” яке кидали в горнило війни. Те що “це було давно” нічого не міняло – потім був Нагорний Карабах, мій дядько там побував. Це повністю чужа для мене територія де головною правдою життя було – віднімати його у інших. Це абсолютно чужа та ворожа для мене ідеологія, але в СРСР ніхто не питав тебе про це – ти “человєчєскій рєсурс” і на твою думку – начхати. Закінчення існування СРСР не миттєво повернуло все на краще, бо наша армія була осколком колишньої армії СРСР з усіма антигуманними “цінностями”. Але вона мінялась, особливо відчутним поштовхом до змін, який не лише змінив сутність Нашої Армії, а й зробив її однією з найповажніших інституцій стала війна з РФ 2014-2018 років. Армія стала запорукою життя та дуже швидко стала мінятись. Армія стала щитом професіоналів, а не мечем підневільних в’язнів, якою була раніш.

Побутова жорстокість та злочинність.

Те що відбувалось в СРСР ми бачили у комедіях Георгія Данелія, Ельдара Рязанова, Леоніда Гайдая, Олександра Сірого чи Володимира Боротько. Комедії були смішними, але жити в таких умовах було страшно. Про корупцію я майже нічого не чув, бо коли держава дужо сувора до злочинів проти неї, злочини проти особистості суттєво зростають. В тому числі із сторони самої держави – СРСР. Те що було потім, в “ліхіх 90-их” не було чимось новим, або навіть погіршенням відношення – просто перестали боятись через зменшення контролю й робити те що й так робили але менше приховуватись при цьому. Зараз я також відчуваю велику загрозу власної безпеці та честі й гідності, але я також чітко бачу що навіть не зважаючи на війну та кількість нелегальної зброї особиста безпека зараз просто не порівняно в кращому стані ніж було раніше. При Януковочі загрози росли, з кожним роком їх ставало все більш відчутно, добре що він втік. Лише б тільки “наступні керманичі” не зламали це.

Їжа.

Я пам’ятаю перші “жуйки” що цінились як валюта. Якісь дикі кольорові жіночі легінси, джинси. Появу  магазинах більш-менш їстівної їжи. Туалетний папір, апельсини, нормальні помідори, м’ясо, лише один їстівний сорт хліба ба все інше – “дефіцит”, знаєте це слово? Краще не знати ніколи більше. Зомбі апокаліпсиси які ви бачите у фільмах, серіалах чи іграх – як люди збирають їжу та їдять усіляку гидоту то саме про те – майже теж саме було й в СРСР. Про це дуже багато сказано і це абсолютно очевидно як зараз стало і як було. В ніяке порівняння те що було й те що є просто не можна говорити.  І не кажіть мені про “вкус советского мороженого” чи “колбасу” – я їх пробував.

Побутові товари та послуги.

Одне слово – черга. Ви не могли купити нормально квартиру чи авто, меблі чи навіть телевізор. хоча останній під кінець вже можна було купити, але коштував найдешевший – піврічну зарплатню таксиста. А ще пам’ятаю як його ремонтували – постійно. Може саме через нього я потягнувся до вивчення та роботу з технікою.

Ігри, книги, медіа

Комп’ютерні ігри зараз це краще що навчились робити люди – прогрес від книг, театру, фільмів. Надзвичайно важливий крок для людства – не менший ніж космічні дослідження. Про якість всього що створюють люди: розважальний контент, товари побутового вжитку, їжа – про якість найкраще говорять саме ігри. І що ж було? У СРСР був “волк которий ловіт яйца” знаєте що це? Це все що було. А світ мав Laser Squad, Final Fantasy, Wizardry, Battlezone. Коротко кажучи ми відставали так як зараз Північна Корея від всього світу. Подивіться ролік та скриншоти сучасних ігор вільного світу за СРСРу 21-го віку.
Це те що доступно нам:
 А це роблять для любителів СРСР:
Отже, шановні, я можу все зрозуміти, але розділяти ваше бажання потрапити в зомбі-апокаліпсис я не просто не буду, я вважаю що якщо у вас воно все ж таки є – то ви не свого розуму. Якщо ви про це тільки чули – краще пограйте в гру The Walking Dead чи подивіться серіал. А якщо ви з власного досвіду відчули що то було то тут лише дві можливості – або ви будете ненавидіти “совок” решту життя, або ви були комуністом та паразитували над іншими те – попереднє життя і врешті решт і залишились паразитом.

Поділитись в:
  • 1
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *