Вибори. Думки. 10/04/2019.

Важливі не стільки вибори Президента, скільки Парламентські. Ви ж самі до них менш відповідально відноситесь! Це ненормально, бо саме від них й залежить майже все. Але що мої слова та й змінять. Я відповідь знаю – нічого.

А Парламентська криза неминуча при будь якому президенті! Її однозначно поганий наслідок очевидний, але він не настільки апокаліптичний як його озвучують, варіативність буде однозначно, а народний тиск й самоорганізація на майданах країни та навіть відсутність відсутність виконавчої влади під час початку кампанії по захопленню Криму й південно-східних частин України, самоорганізація та волонтерський рух показала цей приклад в 2013-2014 року. Некерованості держави можна досягти різними методами і у будь кого з кандидатів в президенти вони не нульові. Порошенко буде вимушений утворювати тиранію (яку навряд чи йому вдасться утворити як ми бачимо вже зараз і це швидко переросте в збройне протистояння). А Зеленський може наробити все що завгодно – тут прогнозувати неможливо взагалі.

Власне я про це попереджав в 2015, волав в 2016, та ще намагався попискувати в 2017. Мовчу зараз, пішов у дауншифт – “викинутий на помийку” (так ця фраза звучить емоційно, так і є, вибачте, але моє життя руйнують і загрози не дитячі). А робилось все як раз навпаки від того що потрібно було робити для внутрішній ситуації. Вона була погіршена на перспективу ще з осені 2014, й суттєво погіршена з 2016-2017 року.

Поясню власну позицію. Я не підтримав жодного з кандидатів. Ні з першої трійки ні навіть з першої десятки як показав перший тур. Люди навіть не намагались аналізувати ситуація а “купляли” крихку стабільність або “новий продукт”. Фактично піар компанія Зеленського ніщо інше як комерційна кампанія та “продаж нового товару”.

Я не голосував а жодного з поточних претендентів, й уважно спостерігаю з холодною головою. Коли починається розмова про зміни в законах – пригадують про парламентсько-президентську, але одночасно переймаються іншим кандидатом, а коли законодавчі зміни законодавчі відбулись (безвіз, мова-частково лише квоти та фінансування, декомунізація, шлях в НАТО, децентралізація) чомусь про поточного пригадують. Двулічність.

Ви ж все прекрасно розумієте – але чутно від вас лише кліше. Чи може просто така Україна вас повністю задовольняє? Ви розумієте що зараз вибори, звичайна зміна влади, а не майдан яким так лякають і на який вже довго збирають людей за різними гаслами? Ми дійсно не знаємо що буде робити Зеленський і це реально страшно, але ми точно знаємо що буде робити Порошенко і це страшніше!

Нарешті за п’ять років ми побачили що президентська воля щонайменше дає повноваження карати окремих людей. Але що дивно – з проукраїнськими виходить з пустого місяця довести до кінця й посадити людей, а з проросійскими не можу пригадати жодного кейсу де не просто мильна бульбашка була, а доведено до справи й ув’язнено. Це також не дивно розуміючи негласну угоду на яку явно пішла виконавча влада. А от чому ви запевнюєте в протилежному – це дивно.

Що дуже лякає зі сторони Зеленського – відношення до Української культури, його російськомовність, одіозні люди поруч з ним. Відновлення культури це довгий та одночасно вкрай необхідний процес і будь які зволікання або призупинення культурного відновлення в Україні – це загроза національної безпеки.

Найкращим вибором залишається не робити його.

UPD. У зв’язку з підтримкою Зеленського великою кількістю проросійських персон виникає закономірне питання – що це підтримка власного кандидату чи навмисна дезінформація. Наскільки я пам’ятаю на виборах 2014 року ставлення до нового президента спочатку було досить теплим й зовнішні ознаки охолодження відбувались лише потім. Ми не можемо відкидати й таємних домовленостей Порошенко з РФією, а дії Москви розглядати як інформаційне прикриття, хоч це й маловірогідно. Основним варіантом треба висунути гіпотезу підтримку нового лиця яке може піти на поступки або бути зломлене. Порошенко не перший раз був в політиці й про нього було більше відомо ніж про не-політика Зеленського. Втім навіть до нього відношення не здавалось таким негативним як до Турчинова, Яценюка чи Коломойського в перші місяці після інавгурації.

Дивимось на лінки.

UPD (15/04/2019). Дивлюсь бесіду Порошенко на ICTV з представником штаба Данилюком. Він однозначно володіє інформацією яка розповсюджується для дискредитації Зеленського. В розмові путін відіграє роль фігури до якої він апелює – “Путін сказав хто завгодно але не Порошенко” це можна інтерпретувати по різному, але однозначно явна самоідентифікація Порошенко-Україна та кампанія страху не буде Порошенко-РФ нападе. Чудово володіє ситуацією та пам’ятає кількість законопроектів по бурштину (або отримував підказки), рішення ситуації озвучив в показово майбутньо=імперативному тоні. Дуже недобре обличчя було коли пан Данилюк озвучив ситуацію “Коли треба прийняти закон, знаходяться голоси, а коли ні – не знаходяться”. Уходив від прямих відповідей в агресивну риторику та приховані погрози.

UPD (17/04/2019). Ситуація феномену Зеленського в цілому вже озвучена як процес відмови визнання
українцями легітимності влади феодально-корупційної системи – “ні” політикам та їх представникам які відмежувались від суспільства та абсолютно очевидно не враховують інтереси громадян та їх бажання мати перспективи й чітко бачити
причинно-наслідкові зв’язки. Кампанія страху стала можливою через утворення керованої “фабрики тролів” Мінстець / Міротворец, яка успадкувала практики “Ольгинських ботів”. Концепція роботи також повністю повторює московську – негатив, ресентімент, висміювання будь яких ініціатив, приниження або знищення ролі особистості в створенні благ та позитивних смислів, привласнення чужих досягнень представниками кримінально-феодальних верств, руйнування перспектив та середньострокового й довгострокового планування, максимальна атомізація суспільства й використання “мови ненависті” для збільшення емоційного забарвлення й перехід від конструктивної дискусії до емоційних та беззмістовних тез. Фактично ми спостерігали появу інформаційних інституцій подібного штибу в 2014 році, їх вибірковість які постійно використовували риторику війни та ворога поступово проектуючи його на все більшу аудиторію українців, й формуючи російські смисли “п’ятої колони”, “Порошенко це Україна”, “постійна зовнішня загроза”. При чому я можу відмітити якісний перехід саме на внутрішнього користувача вже в 2016, й розкручений маховик нищівної атомізації в 2017 та подальших роках. Дуже дивно спостерігати в політичній пропаганді поточного президента опору на ці фабрики тролів, з апеляцію вибору до суспільства, яке було розділено саме цима фабриками неодноразово й тому стало в однозначно негативне відношення вже в 2016-2017 роках. Використання тих же методів та практик для пропаганди видається або зразком некомпетентності, або ненависті та неповаги до суспільства й сприйняття його як абсолютно кероване й тваринне. Загроза Зеленського в цьому випадку може бути не лише в (перше) некерованості системи яка почне працювати проти суспільства вже при ньому але від лиця вже багатьох сфер впливу, а й в тому що (друге) він накшталт РФії може очолити систему та підпорядкувати нитки до єдиного центру прийняття рішень (як кооператив Озеро в московії), або, (третє) якщо сфери впливу залишаться під контролем поточного кримінально-феодального консенсусу, що буде боротись за відновлення повного контролю й знищення конкурента, отримає публічну нелегетимність й збройне повстання функціонерів кримінально-феодальної системи.

Вбивство Музичко – суд над Айдаром, суд над Торнадо.

UPD (25/04/2019). Сьогодні проголосували за мовний закон. Прийняли це радує але це однозначно зробить перші ж кроки нового президента надскладними через російську дезінформаційну кампанію на мову та політичний вплив. Паралельно Ахметов отримав можливість збільшити власний вплив та формування монополії. Цитата: “Зараз група Рината Ахметова контролює понад 80% теплової енергогенерації, більше 80% видобутку енергетичного вугілля, Бурштинський енергоострів, через який може здійснюватися, але не здійснюється імпорт в Україну дешевої електроенергії з Європи.”
АМКУ не вважає це монополією. В цих руках також знаходяться ДТЕК, Метінвест, АТ «СКМ», «Укртелеком», VEGA. 100 % акцій СКМ належать українському бізнесмену Рінату Ахметову. Також нагадаю що рейтинг політичних партій демонстрував явну реваншистську тенденцію – https://mbox.org.ua/2018/06/samoznishhennya-vs-instinkt-vizhivannya/ . Політика їх просування під згоду влади в 2018 році була або проявом злочину та державної зради або абсолютної некомпетентності.

UPD (25/04/2019). Президентська кампанія Порошенко, особливо другий тур, була націлена на розділення суспільства. Фактично в ЗМІ зараз утворена та сама колізія 2013 (український, природний) “майдан” / (проросійський, штучний) “антімайдан”, При чому це віртуальна реальність до як ви вірно підмітили в тих хто за зміну влади – більшість проукраїнських сил. Якщо убрати явних ворогів “бойколкулаків” за яких в “сепарському” Мелітополі (!) голосували 38,74%, решта проукраїнська – 61,26% хоч і з різними уявленнями та політичними уподобаннями. З них – 7,86% за Порошенко, решта за інших українських кандидатів. По ітогу маємо 61,26% людей яких ЗАРАЗ й досі ще намагаються розпотрошити на дві групи, причому радикалізовані! Це ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО. Щонайменш так отримаємо нульовий спротив проросійським (38,74%) якщо почнеться нова антиукраїнська риторика в рашазмі і тоді вже ви НІЧОГО не зможете зробити. Менш страшний варіант в ближчій перспективі – втрата уваги та критики БУДЬ якої влади САМЕ УКРАЇНСЬКОЮ частиною. Я, щонайменше почув стільки образ, 100 “друзів” видалились. Я точно не хочу бачити й чути деяких більше, через сказане ними – я не збираюсь виправдовувати дорослих людей які почали ОСОБИСТО ПРОТИ МЕНЕ кампанію ненависті – для мене вони втрачені. І я лише намагався донести необхідність єднатись, припинити ненависть. “Гарний” результат?

UPD (29/04/2019). Другий проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії в Україні за період медіамоніторингу 04 лютого – 17 березня 2019 року, підтверджує особисті спостереження (починаючи з осені 2017 року) щодо того що до другого туру найвірогідніше мало попасти два кандидати – проросійський (висувались Бойко-Вілкул) та поточний президент (Порошенко). Дослідження проводились за підтримкою коаліції громадських організацій, у яку входять Комісія з журналістської етики, «Платформа прав людини», Український інститут медіа та комунікації та StopFake, Посилання на звіт. Цитата висновків: ” Результати другого періоду моніторингу більшою мірою підтвердили тенденції, визначені упродовж першого періоду, щодо висвітлення кандидатів, а також іноді порушення журналістських стандартів. Попри те, що ЗМІ надавали виборцям багато інформації щодо кандидатів та їхньої діяльності, сформувати об’єктивне бачення кампанії виборці могли лише за умови перегляду новин від декількох інформаційних джерел одночасно. Поява кандидатів у новинах та телепередачах часто була визначена не новинною цінністю матеріалу, а оплатою кандидатами подібного висвітлення. Тенденція появи таких матеріалів, що мали рекламний (про тих, хто їх замовив) або негативний (про суперників) характер, продовжує викликати занепокоєння, оскільки суттєво впливає на загальну довіру до ЗМІ. ” І, нарешті, чекаю й на дослідження по другому туру, впевнений кількість негативних згадувань Зеленського буде вищою за аналогічні у Порошенко. Також посилання на перший відкритий звіт.


UPD (29/06/2019). Підсумковий звіт – більшість каналів позитивно освітлювали Порошенко. Зеленський майже не фігурував. В тих виданнях де присутня відчутна доля негативної інформації вона приблизно однаково поділена між Порошенко та Зеленським. За двома винятками – Гордон та 1+1 де про Порошенко було більше негативної інформації ніж про Зеленського. В цілому переважна більшість каналів позитвно освітлювали Порошенко та лише позитивно освітлювали Порошенко..Активність кампаній в соціальних мережах зокрема в Фейсбук була суттєво вища у Порошенко, в цілому в середньому приблизно в п’ять разів.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *