Україна – колоніальний стан, наслідки примусової міграції та етноциду.

Ви колись жили в Україні? Риторичне питання бо більшість читачів допису живуть саме тут. Але находячись тут ми часто не помічаємо “за деревами лісу”. Мова про культурну ситуацію. Знов.

Україна – яскравий приклад до яких проблем призводить толерування агресивних мігрантів.

Росіяни в Україні це не проблема. такі ж люди як і решта. Проблема в їх агресивності. В той час як українська культура зазнавала репресій протягом сторіч, й особливо жахливо – в 20 сторіччі, російська фактично стала основною мовою в спілкуванні. Тому що спілкуватись українською, любити й розвивати українську культуру було принизливо, небезпечно та навіть смертельно в певні часи на певних територіях. Російська агресивно впроваджувалась як основна мова спілкування.

Незалежність з 2001 року змінила юридичну ситуацію, й українська мова стала основною та єдиною, але фактичних змін майже не відбулось, люди що проживають в Україні знають її, але не використовують. І фактичний стан почав змінюватись лише через політичні рішення, коли спілкуватись українською стало вже не принизливо. Втім процес нормалізації тормозиться активним протистоянням та продовженням культурної війни проти України. Сам по собі процес довгий, й перепони та невідповідності на шляху повертають ситуацію до невпевненості та протиріччя фактичної та юридичної сторін. Найважливіша сучасна частина життя людей, в інтернет повністю продовжує політику русифікації. Але як це змінити щоб в черговий раз не було закликів про “утиск російськомовних”? Рішення на технічному рівні вже існує для багатьох платформ та мереж, але виконання для українців невідповідне. Воно відображає фактичну ситуацію й агресивно просуває російську культуру.

В першу п’ятірку входять іноземні платформи які навіть не зважаючи на налаштування пристроїв та систем перегляду демонструють найпопулярніший контент, яким є контент росіською.

Підлаштовувати/вчити алгоритми під себе – погана ідея. Основний параметри який впливає на середньостатистичний пошук – релевантність та кількість запитів. Мовна ситуація у нас де-юре й де факто різні. Де юре хоча б закон, квоти, вимоги до платформ заклали невеличкий фундамент, але де факто треба визнати ми живемо в культурно окупованій країні. Від Львова та Чернівців до Маріуполя та Харкова. Так як ця ситуація не природна, й склалась через колоніальний статус та примусову міграцію, вважаю що рішення може бути лише політичним щодо виробників контенту. Для пошукових систем, для сервісів при геолокації пристрою в Україні має показуватись українська мова при пошуку в кириліці по замовчуванню не залежно від початкових налаштувань браузера/пристрою з можливістю перемикати КОЖЕН пошуковий запит на зразок як показано на скриншотах нижче. Тобто зараз НЕЗРУЧНО спілкуватись та шукати українською до доводиться кожен раз клікати на “Шукати результати лише українською мовою.” зміна по замовчуванню зробить незручним російську.

Де факто ми також впевнені що усі хто проживає в Україні володіють мовою, але не звикли користуватись нею.

Тобто просто треба зробити українську зручною та першою, а російську незручною та вторинною як це є зараз для української. Де юре й де факто українська має бути основною.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *