Значення шкільного курсу географії у вихованні особистості

Духовність, моральність ‒ базова характеристика особистості, що виявляється в діяльності і поведінці. Під духовно-моральним розвитком особистості  розуміється процес послідовного розширення і зміцнення ціннісно-смислової сфери, формування здатності людини свідомо вибудовувати і оцінювати ставлення до себе, інших людей, суспільству, державі, світі в цілому на основі загальноприйнятих моральних норм і моральних ідеалів, ціннісних установок.

Школа покликана створювати громадянина і виховувати патріота, розкрити здібності і таланти молодих українців, готувати їх до життя у високотехнологічному конкурентному світі. Шкільний вік найбільш сприйнятливий для емоційно-ціннісного, духовно-морального розвитку, громадянського виховання, недолік якого важко заповнити в наступні роки. Пережите і засвоєне в дитинстві відрізняється великою психологічною стійкістю.

Сучасна українська освіта повинна бути націлена на виховання вільної, творчої, ініціативної, відповідальної особистості, що саморозвивається. Без такої особистості неможливий успішний суспільний розвиток [3]. У той же час людина стає особистістю тільки в суспільстві, і її виховання не повинно бути абстрактним особистісно-орієнтованим поза часом, культури і суспільства. Сучасний гуманістичний ідеал актуалізує такі якості особистості, як патріотизм, громадянськість, служіння Батьківщині, лояльність державі, повага до своєї історії, культури і традицій народу.

У цих умовах зростає роль шкільної дисципліни «Географія», яка на міжнародному рівні визнана, поряд з філософією, історією, іноземними мовами, одним з основних загальноосвітніх предметів.

Внесок шкільної географії в розвитку особистості визначається тим, що:

‒ географічні знання, поряд зі знаннями інших предметів, вносять вклад у формування наукового світогляду учнів;

‒ вивчення географії закладає основи просторового мислення;

‒ вивчення предмета розвиває особистісну установку кожної людини на дбайливе ставлення до навколишнього середовища, формує екологічну культуру;

‒ географія розкриває основи деяких економічних знань, сприяє формуванню соціальної позиції учнів: «я житель», «я працівник», «я дослідник», що виховує свідомого члена суспільства, здатного до активної праці;

‒ зростає комунікативна функція географії, так як знання цього предмета необхідно для контактів між людьми всієї планети, для розуміння засобів масової інформації, розвитку туризму, налагодження контактів між жителями різних куточків Землі;

‒ географія здійснює внесок в розвиток комплексного стилю мислення, формує особливий погляд людини на світ, внутрішню установку на створення цілісних образних уявлень, а так само сприяє міжпредметній координації та інтеграції географічних знань з іншими предметами;

‒ географія єдиний шкільний предмет, що синтезує знання з галузі природничих та суспільних наук, вона охоплює всю систему «природа-людина-господарство». Крім власне географічних знань в її зміст входять відомості з інших наукових дисциплін: астрономії, геології, ґрунтознавства, етнографії, економіки та ін. [2,4].

Географія несе в собі величезний гуманістичний потенціал. Ця наука вивчає просторовий аспект людської діяльності, роль людини і всього людства в географічній оболонці. Тому вже на шкільній лаві учень через пізнання географії повинен буде навчитися розуміти людей іншої культури, розуміти своє місце і роль в житті навколишньої його природи [1].

Розвиваючи в учнів гуманітарно-культурологічне сприйняття природи, географія допомагає продемонструвати велике минуле і велике майбутнє нашої країни. Все це дозволяє віднести географію до числа тих предметів, на які покладена особлива відповідальність за виховання патріотизму та любові до Батьківщини.

Література

1. Гришко С.В., Непша Я.Ю. Освітньо-виховне значення шкільного курсу географії у розвитку всебічно розвиненої особистості. Географія та туризм: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науковопрактичної Інтернет-конференції Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (26 лютого 2020 р., м. Харків) / за заг. ред. Муромцевої Ю.І.  Харків:ХНПУ ім.Г.С.Сковороди, 2020. С.41‒45.

2. Донченко Л. М., Зав’ялова Т. В. Формування екологічних знань в курсі географії загальноосвітньої школи. Наука ІІІ тисячоліття: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-прак. інтернет-конф., м. Бердянськ, 25-26 квітн. 2019 р. Бердянськ, 2019. С. 106‒107.

3. Паламарчук Л. Б. Функції соціокультурної складової шкільної географічної освіти. Освітологічний дискурс. 2015. № 2(10). С. 229–240

4. Прохорова Л. А. Екологічна освіта в шкільному курсі географії. Наукове сьогодення: теоретико-прикладні дослідження та перспективи : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф., м. Мелітополь, 17 травня 2019 р. Мелітополь, 2019. С. 69‒73.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *