Знову про мову

Ні це не я почав. Почалось з постів Шарія про макДональдс, який залучив до «хвилинки ненависті» проти української мови та культури багатьох носіїв російської культури.

Але зараз вони виставляють вимоги трохи по іншому, як “приниження” через те що не можна спілкуватись, читати та слухати ЛИШЕ російську, обіцяють “криваву баню”, “жорстокий backlash” та “територіальні втрати”. Тобто, фактично це заява про те що українська заважає носіям російської культури. Але сенс той же самий – там де є російська культура це російська територія і там де лунає російська мова – там “рускій мір”, а решта культур не мають ніяких прав. Носії російської культури прикривають це новими поняттями “дискримінація соціальних груп” (2020) – “утеснение рускоязичних” (2014). Також вводять термін “українська цивілізація” з паралельними вимогами “утілізувати нації як застаріли конструкти” (2020) – “националисті – фашисти, которих нужно уничтожать” (2014). При чому термін-перевертень “українська цивілізація” вважаю більш загрозливим, ніж попередні наративи, бо він вписується в наратив “російської цивілізації” й створений за його подобою, з тією різницею що для РФ він є об’єднавчим, бо на території проживає багато націй з окремими культурами при домінації російської. В той час як для України – роз’єднуючи, в країні проживає одна основна етнічна група, українці, які через попередню окупацію Москвою та шовінізм мають дуже обмежене походження українсько культури, а російська мова необхідна для спілкування, досі велика кількість людей відмовляється спілкуватись українською.

Існує багато усталених московсько-російських наративів де українська мова та культура вважається “мовою бидла”, сільською та відсталою, а її носії – часто принижуються різними методами носіями російської культури. Закон та квоти мають на меті виправити це й зробити державну мову основною, пом’якшити вплив російського шовінізму, зробити природнім спілкування українською в Україні, без залякувань та принижень, замістити штучну пост-окупаційну ситуацію з навмисним протиставленням державної української та примусово необхідної російської мови. Це дасть можливість російській стати повноцінною мовою меншин, замість примусово домінуючої в “сірій зоні” двосмисленного походження.

В усьому світі державна=основна/необхідна, необхідна для спілкування в країні. У нас основна/необхідна – російська, не знати її не вийде. А заявляти про те що “буду говорить только по русски/почему нет меню МакДональдс” – не сприймається як порушення та зазіхання на основи національної безпеки. Так що будь які розмови про “багатомовність” є ніщо інше як підтримка сучасної ситуації культурної окупації країни.

На всяк випадок, саме КУЛЬТУРНА окупація РФ стала й casus belle для початку війни, й головним мотиватором для тероризму й ненависті в суспільстві, а також прикриттям для зовнішніх спостерігачів, які не знають що у нас державна та необхідна мови – різні. Трохи це розуміють у верхніх ешелонах, але практично ніхто не розуміє з звичайних виборців країн світу.

Поділитись в:
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *