Експерт розповів про нову загрозу для України.
Росія входить у новий етап повітряного терору, коли атаки мають не лише завдати прямої шкоди, а й розхитати повсякденне життя в тилу. Останні місяці показали, що ворог дедалі частіше комбінує ракети різних типів, великі хвилі дронів і удари по вузлах, від яких залежить робота міст. На цьому тлі війна в Україні дедалі виразніше переходить у фазу виснаження, де мішенню стають не лише енергетика чи оборонні об’єкти, а й логістика, ремонтні служби та системи життєзабезпечення.
Росія змінює пріоритети атак
Українська влада вже не раз попереджала, що під прицілом опиняються нові елементи критичної інфраструктури. Йдеться про залізницю, об’єкти водопостачання, теплову генерацію та інші ланки, які визначають стійкість тилу. Така тактика створює кілька проблем одночасно. Вона ускладнює відновлення після ударів, збільшує навантаження на місцеву владу й формує для цивільних відчуття постійної нестабільності. Саме цього й добивається путін, коли намагається перенести психологічний тиск далеко за межі лінії фронту.
Зима стала перевіркою для оборони
Підсумки останньої зими лише підтвердили цю тенденцію. Повітряні сили повідомляли, що протягом зими 2025 і 2026 років Україна відбила 14 масованих комбінованих атак. У грудні один із найпотужніших ударів включав 704 повітряні цілі, а в лютому ворог випускав до 71 ракети за одну атаку та до 420 безпілотників за ніч. Такі цифри показують, що Кремль робить ставку не лише на точність, а насамперед на перенавантаження ППО. Коли в повітрі одночасно з’являються крилаті ракети, балістика, дрони та хибні цілі, навіть добре організована оборона змушена працювати на межі можливостей.
Метою стає не тільки енергетика
Тривалий час головною темою залишалася енергетика. Вона й далі лишається серед пріоритетних цілей, адже удари по генерації та мережах впливають на побут, транспорт, зв’язок і роботу підприємств. Але нині картина ширша. Якщо раніше суспільство чекало новин насамперед про підстанції чи ТЕС, то тепер дедалі важливішими стають питання води, логістики та безперервності міських сервісів. Через це масовані удари можуть змінюватися не тільки за масштабом, а й за логікою вибору цілей.
Нова загроза формується у повітрі
Окремий ризик полягає в еволюції самих безпілотників. Аналітики та українські фахівці звертають увагу, що Росія продовжує модернізувати ударні дрони, шукаючи способи підвищити швидкість, маневреність і стійкість до перехоплення. На початку 2026 року з’являлися й повідомлення про модифікації, які мають зробити такі апарати небезпечнішими для української авіації та складнішими для звичайного перехоплення. Крім того, ворог дедалі активніше комбінує дрони з ракетами, щоб розтягувати ресурси ППО в часі. Спочатку летять дешевші засоби ураження, потім ідуть більш небезпечні ракети, а окремі хвилі можуть повторюватися кілька разів за ніч. У такому режимі війна в Україні перестає бути лише історією про фронт і дедалі більше стає боротьбою за витривалість системи захисту по всій країні.
Що означає нова тактика для міст
Для регіонів це означає потребу дивитися на безпеку значно ширше. Питання вже не лише в тому, скільки ракет чи дронів зіб’є ППО. Важливо, наскільки швидко місто відновлює електрику, чи є резервні джерела живлення для насосних станцій, як працює транспорт під час тривог і чи вистачає технічних бригад для аварійних робіт. Логіка ворога проста і цинічна. Чим більше супутніх проблем виникає після атаки, тим сильніше виснажується суспільство. Саме на це розраховує путін, коли змінює характер ударів і розтягує їх у часі.
На що варто звернути увагу зараз
Найближчий період може стати випробуванням не менш серйозним, ніж зима. Якщо Росія і далі накопичуватиме дрони та ракети, вона спробує чергувати великі комбіновані нальоти з серіями менших, але частіших атак. Це дозволяє тримати країну в постійному напруженні й одночасно шукати слабкі місця в обороні. Найвразливішими залишаються об’єкти, від яких залежить щоденне життя громад. Серед них енергетика, вода, транспорт і ремонтна інфраструктура.
У цьому контексті варто виділити кілька ознак нової хвилі тиску
- удари по різних типах інфраструктури в межах однієї атаки
- спроби перевантажити ППО великою кількістю дронів
- поєднання нічних нальотів із повторними пусками вранці
- зміщення фокусу на логістику та водопостачання
- пошук ефекту виснаження, а не лише разового руйнування
Підхід ворога вже читається доволі чітко. Йому потрібен не один гучний епізод, а довга смуга напруги, у якій кожен регіон витрачає більше ресурсів на захист і відновлення. Через це масовані удари можуть виглядати по новому навіть тоді, коли окремі цифри запусків не є рекордними. Значення має не лише кількість, а поєднання цілей, час атаки та здатність ворога повторювати тиск серіями.
Україна готується до тривалої оборони
Ключове завдання України полягає не тільки у збитті повітряних цілей, а й у зміцненні стійкості міст. Чим краще працюють резервні схеми енергоживлення, системи водозабезпечення, диспетчеризація транспорту й аварійні служби, тим менший ефект має навіть масований наліт. Оборона сьогодні складається з двох рівнів. Перший це ППО, мобільні вогневі групи, авіація та технічні засоби перехоплення. Другий це здатність держави й громад швидко повертати людям базові послуги та нормальний ритм життя.
