13 жовтня 2025 року Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Цьогоріч відзнаку отримали Естер Дуфло, Абхіджит Банерджі та Майкл Кремер — за «експериментальний підхід до боротьби з глобальною бідністю».
Хто отримав премію і за що
Дослідження трьох учених започаткували революційний метод у прикладній економіці: польові експерименти для оцінки ефективності антиподових програм — від освіти та охорони здоров’я до мікрокредитування.
Їхня робота допомогла урядам та міжнародним організаціям визначити, які програми реально зменшують бідність, а які лише витрачають ресурси без результату. Саме завдяки цим підходам Світовий банк і ООН розробили сучасні стандарти оцінки соціальної ефективності.
«Їхні дослідження змінили те, як ми боремося з бідністю. Вони зробили економіку більш емпіричною і гуманною», — наголосив представник Нобелівського комітету під час оголошення.
Реакція фінансових ринків
Ринки відреагували спокійно, але позитивно. Експерти зазначають, що вибір лауреатів підкреслює довгострокову орієнтацію економічної науки на стійкий розвиток та інклюзію, що збігається з поточною політикою МВФ та Світового банку.
- Індекси ЄС відкрилися з незначним зростанням (до +0,3%).
- Світові аналітичні центри, зокрема Brookings і LSE, назвали премію «нагадуванням про необхідність політики, заснованої на даних».
- Інвестори ESG-сегменту вбачають у виборі сигнал для подальших вкладень у соціальні інновації.
Чому це важливо для політики та бізнесу
Підхід лауреатів допоміг сформувати основу для:
- оцінювання ефективності державних програм розвитку в Африці, Азії та Східній Європі;
- зменшення нецільових витрат у гуманітарних проєктах;
- підвищення довіри до міжнародної допомоги серед донорів і суспільства.
Для бізнесу ці дослідження означають поштовх до інвестицій у соціальний вплив (impact investing) та нові моделі державно-приватного партнерства в освіті та охороні здоров’я.
Висновок
Нобелівська премія з економіки 2025 року стала знаком повернення до гуманістичних цінностей у глобальній економіці. Її лауреати довели, що боротьба з бідністю — не абстрактна мета, а наука, що може спиратися на реальні дані. І саме ці принципи формують нову економічну парадигму світу після криз.
