Рішення про посилення тиску на Кремль знову виходять на перший план — і цього разу акцент не лише на символічних кроках. У фокусі одразу дві лінії: американський законопроєкт із максимально жорсткими тарифами та європейський пакет із посиленням контролю за «дірками» в обмеженнях.
Чому це важливо зараз? Тому що обидві ініціативи націлені на найбільш чутливі для економіки й логістики точки: енергоносії, експортні потоки та міжнародні ланцюги постачання. Саме там і вирішується, наскільки реальний тиск, а не лише його декларація.
Що входить до американської ініціативи
У США готується двопартійний законопроєкт про жорсткі обмеження, який, за словами сенатора Ліндсі Ґрема, «більше не буде відкладено» після того, як президент Трамп дав «зелене світло» просувати документ далі.
Суть механізму така: ініціатива закликає запровадити санкції у разі, якщо Москва відмовиться від переговорів про мирну угоду з Україною, порушить укладену угоду, розпочне нове вторгнення або спробує підірвати українську державність.
Ключовий елемент пакета — тарифний тиск:
- 500-відсотковий тариф на будь-яку країну, яка купує російські нафту або уран;
- 500-відсотковий тариф на російський експорт до США.
Водночас підкреслюється, що законопроєкт гальмується процедурною суперечкою: частина Сенату наполягає, що спершу має діяти Палата представників, тоді як автори хочуть стартувати з верхньої палати.
Що готують в Євросоюзі і які сфери під прицілом
Паралельно очікується 20-й пакет обмежень ЄС — за даними з дипломатичних кіл, його можуть ухвалити до 24 лютого. Серед ідей, які озвучуються в контексті підготовки пакета:
- заклики Фінляндії та Швеції заборонити експорт предметів розкоші до РФ;
- заборонити обслуговування російських нафтових танкерів;
- скоротити квоти ЄС на імпорт російських добрив.
Чому сегмент предметів розкоші залишається проблемним: формально товари дорожче 300 євро вже під обмеженнями, але бренди й далі присутні на ринку, а частина потоку йде через реекспорт із третіх країн (зокрема Китай і Туреччина).
Ще один «тест на рішучість» — питання щодо компанії «Лукойл». Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк називає бенчмарком готовність ЄС санкціонувати «Лукойл», який досі має суттєву присутність у деяких країнах Союзу, попри спротив окремих членів.
Він також нагадує, що компанія вже під обмеженнями Великої Британії та США, і це відчутно впливає на її діяльність.
Очікуваний ефект: де тиск може спрацювати найшвидше
Логіка обох напрямів зводиться до одного: підвищити ціну для всіх, хто допомагає Москві заробляти або обходити обмеження.
- Тиск на «друзів покупців» енергоносіїв. Американська ідея 500-відсоткового тарифу для країн, що купують нафту або уран, б’є по мотивації продовжувати такі закупівлі без наслідків. Якщо механізм буде застосовуватися послідовно, він може змінити поведінку партнерів Росії навіть без прямої заборони.
- Перекриття логістики та «сірого сервісу». Європейський фокус на обслуговуванні нафтових танкерів — це удар по можливості перевозити сировину так само зручно, як раніше.
- Зменшення простору для обходу через треті країни. Описаний у матеріалі реекспорт предметів розкоші через треті держави — прямий сигнал, що ЄС намагатиметься закручувати гайки не лише «на папері», а й у практиці контролю ланцюгів постачання.
- Політичний ефект і сигнал єдності. Показовою є двопартійна підтримка американського законопроєкту (згадується 119 співавторів у Конгресі), що підсилює зовнішній сигнал рішучості.
А здатність ЄС ухвалити рішення щодо «Лукойлу» попри опір окремих країн розглядається як індикатор, наскільки Союз готовий піднімати ставки в міжнародній політиці.
Головні ризики, які можуть зменшити результат
Навіть найжорсткіші пакети втрачають силу, якщо залишаються «вікна» для обходу або політичні затримки.
- Процедурні затримки у США вже фіксуються через суперечку, з якої палати починати розгляд.
- У ЄС болючою точкою є небажання частини держав підтримувати санкціонування «Лукойлу», попри те що в інших юрисдикціях обмеження вже діють.
- Фактор третіх країн і реекспорту залишається системним викликом, що прямо визнається в матеріалі про предмети розкоші.
Висновок
Нова хвиля тиску формується одразу у двох центрах: США роблять ставку на гіпервисокі тарифи, а ЄС — на закриття лазівок і посилення секторальних обмежень. Якщо ці інструменти застосовуватимуться синхронно і без «винятків для своїх», очікуваний ефект буде не в гучних заголовках, а в ускладненні експорту, дорожчій логістиці та токсичності співпраці з Росією на зовнішніх ринках.
