Коли навколо так багато невизначеності, будь-які цифри про настрій суспільства читаються як пульс країни. І цей пульс водночас стримано-оптимістичний і насторожений.
За даними глобального щорічного дослідження Gallup International End of Year Survey (EoY), яке в Україні проводила Соціологічна група «Рейтинг», 39% українців очікують, що цей рік буде кращим. Водночас помітна тенденція: позитивних очікувань стає менше, а скепсису — більше. У 2023-му частка тих, хто очікував кращого року, була вищою — 51% респондентів.
Що саме показують цифри і чому вони важливі
Ключова думка соціологів звучить так: українці й далі частіше дивляться вперед з надією, але загальний тон поступово «охолоджується».
Паралельно з оптимістами зростає група тих, хто не очікує жодних змін. Зараз таких 27%, тоді як торік було 20%. Частка песимістів майже не зрушила: як і раніше, приблизно кожен четвертий вважає, що рік буде гіршим.
Ця комбінація настроїв добре пояснює суспільний стан: віра в покращення є, але вона вже не така «масова», як раніше — дедалі більше людей обирають обережне «подивимось».
Хто частіше вірить у краще, а хто — сумнівається
Оптимізм нерівномірно розподіляється між групами. Більш позитивно на ситуацію дивляться мешканці сіл і люди старшого віку 51+. Найбільше песимізму — серед молодших чоловіків, особливо у віці 18–35 років.
Це важлива деталь для розуміння суспільної динаміки: різні вікові та соціальні групи реагують на однакові події по-різному, і їхні очікування формують різні сценарії поведінки — від споживання до планування життя.
Європейський фон і місце України в ньому
Дослідження підкреслює контраст: у Західній та Східній Європі частіше переважають відчуття стагнації або погіршення, а на цьому тлі українці виглядають радше оптимістами.
Це не означає, що в Україні «все добре». Швидше — що здатність зберігати надію стала частиною психологічної адаптації, навіть коли реальність тисне щодня.
Економічні очікування: готуються до складного, але не до катастрофи
Як і рік тому, українці загалом готуються до економічних труднощів. Близько двох третин вважають, що 2026 рік буде саме таким; кожен десятий очікує процвітання, а кожен п’ятий — що нічого не зміниться.
Цікаво, що економічний песимізм уже другий рік тримається на рівні 63–64%. У 2023 році він був нижчим (52%), але далі закріпився.
Саме тут найкраще видно розрив між «життєвим» оптимізмом і фінансовою обережністю: люди можуть вірити, що загалом стане краще, але в гаманці чекають не полегшення, а випробувань.
Економіка України — це зараз не лише про цифри в новинах, а й про щоденні дрібні рішення: купити сьогодні чи відкласти, ремонтувати чи потерпіти, планувати чи пережити місяць.
Вплив інфляції: чому саме ціни найшвидше «з’їдають» оптимізм
Серед найбільших проблем, окрім війни, українці називають корупцію та підвищення цін. І тут важливо розуміти психологічний ефект: зростання вартості базових товарів і послуг люди помічають швидше, ніж будь-які позитивні сигнали. Коли інфляція впливає на продукти, ліки, комунальні витрати, вона автоматично підточує відчуття контролю над життям — навіть якщо загальна віра в майбутнє ще тримається.
Споживчі настрої у такій ситуації стають більш «прагматичними»: менше імпульсивних покупок, більше порівняння цін, більше уваги до знижок і запасів.
Надія на мир і відчуття безпеки як фактор настроїв
Окремо соціологи фіксують зростання сподівань на мирніший світ. Сценарії щодо того, яким буде рік у глобальному сенсі, розділилися приблизно на третини, але тенденція саме в Україні — у бік більшої надії: зараз третина опитаних уявляє світ більш мирним, тоді як у листопаді 2023 року таких було 26%.
Водночас у більшості країн, де проводили опитування, домінує очікування, що світ буде більш неспокійним; у Західній Європі так думають 55%, у Східній — 42%. На цьому тлі українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації. Оптимізм в Україні зберігається навіть під тиском економічних страхів: для багатьох надія на безпеку важить більше, ніж прогноз щодо грошей.
Як проводили опитування: чому результатам можна довіряти
Опитування в Україні відбувалося 11–14 листопада методом CATI — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Вибірка — 1000 респондентів віком від 18 років в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій і зон без українського мобільного зв’язку; дані зважувалися на основі актуальної статистики. Зазначена похибка — не більше 3,1% за довірчої ймовірності 0,95. У межах глобального EoY у 2025 році загалом опитали 59 636 респондентів у 60 країнах.
Висновок
39% — це не про загальну ейфорію, але й не про повну втрату віри в майбутнє. Швидше, це про стійкість: українці тримають надію на краще, навіть коли одночасно очікують складний рік для сімейних бюджетів.
Тенденція до зростання скепсису теж логічна: чим довше триває період турбулентності, тим більше люди прагнуть не емоційних прогнозів, а конкретних змін у повсякденні. І саме ці зміни — у безпеці, цінах, відчутті справедливості — найсильніше визначать, яким насправді стане 2026 рік.
