У 2025 році українці живуть у реальності війни, часткових відключень і постійних новин про допомогу від партнерів. Тому питання, якими будуть ціни та обмінний курс наступного року, стає не академічною вправою, а орієнтиром для щоденних рішень: як планувати витрати, де тримати заощадження, чи варто брати кредит або запускати новий проєкт.
Поточна макроекономічна ситуація наприкінці 2025 року
У другій половині 2025 року інфляція поступово сповільнюється: за оцінками НБУ, річний показник опускається до однозначних значень, тоді як ще рік тому був удвічі вищим. На це працює жорстка монетарна політика, високі реальні відсоткові ставки і стриманий споживчий попит. Додають стабільності відносно помірні ціни на енергоносії та адміністративні рішення, що згладжують шоки на ринку пального й тарифів.
Центральний банк утримує облікову ставку на підвищеному рівні, захищаючи заощадження у національній валюті й підтримуючи інтерес до державних облігацій. Це дозволяє контролювати інфляційні очікування, але робить кредити дорожчими й стримує інвестиції. У результаті економіка України наприкінці 2025 року демонструє помірне зростання, значною мірою завдяки зовнішньому фінансуванню та стійкості експорту.
Прогнози інфляції на 2026 рік
В останньому інфляційному звіті НБУ базовий сценарій передбачає подальше уповільнення зростання цін. Регулятор очікує, що у 2025 році індекс споживчих цін опуститься нижче 10%, а протягом 2026 року наближатиметься до цілі 5% із допустимим діапазоном. Такий сценарій можливий за умови керованих тарифів, відсутності масштабних атак по енергетичній інфраструктурі та достатнього рівня міжнародних резервів.
Уряд, формуючи держбюджет, закладає більш консервативні орієнтири й припускає, що інфляція 2026 може втриматися ближче до 9–10% р/р. Різниця в цифрах пов’язана з різними припущеннями щодо воєнних ризиків та цін на енергоносії, однак стратегія спільна: найвищі інфляційні піки вже пройдено, завдання наступних років — повернутися до цільового діапазону без різких шоків для бізнесу та населення.
Очікування щодо курсу гривні

Наприкінці 2025 року валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості: НБУ дозволяє котируванням реагувати на попит і пропозицію, згладжуючи надмірні коливання інтервенціями. Офіційний курс коливається трохи вище 41 гривні за долар, а готівковий сегмент лишається близьким до цих рівнів. Валютні обмеження та значні міжнародні резерви дають змогу уникати панічних стрибків і підтримують довіру до національної валюти.
У проєкті бюджету на 2026 рік уряд орієнтується на поступову, але передбачувану девальвацію. Середньорічний курс гривні закладається в діапазоні середини 40-х за долар, що загалом збігається з оцінками більшості інвестбанків і аналітичних центрів. Базовий меседж експертів простий: за умови продовження програм МВФ і ЄС та активності НБУ на міжбанку значних курсових шоків не прогнозується.
Ключові ризики для базового сценарію
Попри відносний консенсус між НБУ, урядом і міжнародними партнерами, рівень невизначеності залишається високим. На інфляційні та валютні показники у 2026 році можуть істотно вплинути фактори, які складно спрогнозувати наперед, — від ситуації на фронті до настроїв інвесторів на світових ринках.
Серед головних ризиків експерти називають:
- ескалацію бойових дій або нові масовані атаки на енергосистему, здатні різко послабити курс гривні й пришвидшити зростання цін;
- затримки з отриманням зовнішнього фінансування, що тиснутимуть на міжнародні резерви й змушуватимуть уряд урізати витрати;
- гірший за очікуваннями врожай і логістичні проблеми з експортом, які зменшать валютну виручку;
- нові цінові шоки на нафту й газ, що можуть підживити інфляція 2026 навіть за стриманого внутрішнього попиту.
У разі реалізації частини цих ризиків базовий сценарій плавного зниження інфляції може змінитися на більш напружений: регулятору доведеться довше тримати високі ставки, а бізнесу — швидше індексувати ціни та переглядати інвестиційні плани.
Резюме для бізнесу та домогосподарств

Для компаній поточні прогнози означають, що 2026 рік навряд чи принесе різкі курсові стрибки, але вимагатиме гнучкого фінансового планування. Доцільно працювати з кількома сценаріями, коригуючи структуру витрат, валюту контрактів і терміни інвестицій.
Домогосподарствам експерти радять зберігати диверсифікацію заощаджень: поєднувати гривневі депозити, облігації внутрішньої держпозики та помірну частку валюти. На тлі очікуваного уповільнення зростання цін економіка України поступово створює кращі умови для довших заощаджень у національній валюті, але воєнні ризики не зникають. Тож фінансові рішення на 2026 рік варто будувати з урахуванням «плану Б» на випадок нових шоків, зберігаючи баланс між безпекою заощаджень і можливістю заробити на відновленні країни.















