Після оприлюднення Пакета розширення ЄС-2025 Київ і Брюссель виступили з низкою заяв, які окреслили політичний контекст наступного року. Обидві сторони підтвердили стратегічність процесу, але акценти суттєво різняться: Україна наголошує на «історичній підтримці», ЄС — на необхідності результативності реформ.
Позиція України
Ключові заяви Києва
- Президент і уряд назвали звіт «позитивним сигналом» та підтвердженням, що Україна виконала більшість вимог попри війну.
- МЗС України підкреслило, що країна очікує відкриття нового переговорного кластеру в першій половині 2026 року.
- Офіс віцепрем’єра з євроінтеграції акцентував, що пріоритет — судова реформа, антимонопольне законодавство та корпоративне управління.
Основні меседжі
- Україна готова «прискорити» внесення змін, які вимагала ЄК.
- Наголос на тому, що реформи мають відбуватися у співпраці з ЄС, а не заради «галочок».
- Україна очікує, що ЄС оцінюватиме реформи «в контексті воєнної реальності».
Позиція Європейського Союзу
Коментарі Єврокомісії
- ЄК позитивно оцінила прогрес у 2024–2025 роках, але підкреслила: швидкість має бути збережена.
- Наголошено на важливості незалежності ВККС, завершення перевірок доброчесності суддів та реформи АМКУ.
- ЄК очікує чіткої імплементації корпоративної реформи держпідприємств у 2025–2026 роках.
Коментарі Європарламенту
- Частина євродепутатів закликала «не гальмувати прогрес України».
- Інші наголосили на ризиках «поспішних рішень» без завершення ключових реформ.
Дедлайни та очікувані кроки
До кінця 2025 року
- ухвалення оновленого антимонопольного законодавства;
- завершення формування ВККС і ВРП;
- оновлення політики корпоративного управління держпідприємств.
Перша половина 2026 року
- відкриття нового переговорного кластеру у разі виконання рекомендацій ЄК;
- проміжна оцінка ЄС щодо прогресу у верховенстві права та конкуренції.
Ризики, на які вказують у Брюсселі
- уповільнення темпу реформ через внутрішньополітичні процеси в Україні;
- ризик вибіркового застосування антимонопольних норм;
- слабка імплементація корпоративної реформи на держпідприємствах;
- зростання навантаження на інституції у зв’язку з війною.
Що це означає для переговорів про вступ
- ЄС підтверджує готовність рухатися вперед, але «прив’язує» темп до конкретних реформ.
- Україна отримує чітку дорожню карту з очікуваними датами та вимогами.
- 2026 рік стане вирішальним для відкриття наступних переговорних кластерів.
Висновок
Реакції Києва та Брюсселя демонструють узгоджений, але вимогливий підхід: ЄС визнає прогрес України, натомість очікує конкретних і вимірюваних результатів у ключових реформах. Наступний рік стане тестом на здатність України утримати темп трансформації та перейти до нового етапу переговорів про членство.
