Європейська комісія оприлюднила щорічний Пакет розширення‑2025, у якому оцінила прогрес країн-кандидатів, включно з Україною. Документ став ключовим орієнтиром перед переходом до наступних переговорних етапів і підтвердив: Україна загалом рухається у правильному напрямку, але низка системних сфер потребує глибших змін.
Загальна оцінка ЄК
У звіті Єврокомісія підкреслює:
- високу стійкість інституцій попри повномасштабну війну;
- помітний прогрес у сфері антикорупції, фінансового нагляду та ринку електроенергії;
- середній прогрес у сфері верховенства права та судової реформи;
- обмежений прогрес у питаннях деолігархізації та контролю за державними підприємствами.
Водночас ЄК наголошує, що Україна залишається повністю відданою євроінтеграційному курсу.
Реформи, які ЄК відзначила як успішні
1. Антикорупційна інфраструктура
- посилення повноважень НАЗК;
- стабільна робота ВАКС та зростання кількості вироків;
- цифровізація реєстрів та прозорість публічних закупівель.
2. Енергетичний ринок
- інтеграція з європейською мережею ENTSO-E;
- реформа ринку газу та електроенергії;
- покращення регуляторного нагляду.
3. Адміністративна реформа
- подальший розвиток «Дії» та електронних держпослуг;
- оптимізація роботи ЦНАПів.
«Вузькі місця», на які вказує звіт
1. Судова реформа та верховенство права
ЄК підкреслює недостатній темп оновлення суддівського корпусу:
- неповністю сформована ВККС;
- потреба у завершенні перевірок доброчесності;
- затримки у впровадженні рекомендацій Венеційської комісії.
2. Антимонопольна політика
- недостатня автономність Антимонопольного комітету;
- слабкий контроль за великими ринковими гравцями.
3. Державні підприємства та приватизація
- низька прозорість управління;
- затримки у корпоративній реформі;
- необхідність мінімізувати політичний вплив.
4. Деолігархізація
ЄК рекомендує переглянути підхід до закону, замінивши його антиолігархічними конкурентними правилами, щоб уникнути ризиків вибірковості.
Наступні кроки переговорів
У пакеті розширення‑2025 ЄК формулює чіткі кроки для переходу до подальших етапів:
- завершити судову реформу та гарантувати незалежність ВККС і ВРП;
- ухвалити зміни до антимонопольного законодавства;
- зміцнити незалежність медіарегулятора;
- продовжити реформу держпідприємств та корпоративного управління.
Україна має досягти достатнього прогресу, щоб у 2026 році перейти до нової хвилі переговорних кластерів.
Що це означає для України
- ЄС визнає темп реформ високим — з урахуванням умов воєнного часу.
- Основна увага зміщується від макрореформ до інституційної якості виконання.
- Найскладніші сфери — суди, конкуренція, корпоративне управління — стають ключовими для переговорів.
Висновок
Звіт Єврокомісії‑2025 підтверджує: Україна зберігає стабільний курс на вступ до ЄС, демонструючи сильний прогрес у низці секторів. Однак для відкриття наступних переговорних етапів у 2026 році необхідно сфокусуватися на судовій реформі, антимонопольних змінах та деполітизації держпідприємств. Це визначатиме швидкість руху до членства в Євросоюзі.
