Нація = відповідальність та взаємоповага.
Цитата:
“А тепер по полках. Хто обирав президентів, мерів, обласних голів і прочих владних осіб? Народ. Хто відповідає за іх роботу або бездіяльність? Народ… Зруйнувати Україну не зможе ніхто, якщо тільки їм в цьому не допоможе наш Народ. Тож велике прохання до моїх співвітчизників – давайте приймати відповідальність за нашу країну і давайте вже перестанемо звинувачувати всіх в своїх бідах, а почнемо дивитися на себе – на те, що ми робимо, яку участь приймаємо в розбудові України, чи достатньо ми робимо і звичайно приймемо той факт, що ми є тими хто або збудує Україну або зруйнує іі.”
Так трохи емоційно, але чесно. А як часто ми самі чесні перед собою коли справа заводиться до політики? Ні це вже не СРСР де ми обирали між комуністичною партією та комуністичною партією та диктатурою пролетаріату, навіть не люті часи 10+ років після розвалу – аля-Мексика. Ніц, ми зараз така собі нічого собі вже вільна нація, може самі обирати що робити чи не робити, проблема лише одна, ми звикли, що “монопартійність” усе ще в силі – то в РФії квазідемократія у псевдофедерацій, у нас все кардинально по іншому. І відповідальність у виборців часто відсутня, це слабкість якою користується ворог. Саме через цю слабкість кров ллється не у Польщі, країнах Балтії, Румунії чи Великій Британії, а у нас. І дуже важливо що зараз війна з зовнішнім ворогом має стійкий позиційний характер, який зменшує кількість загиблих. Але відповідальність за війну на нас, навіть на мені, бо не зміг донести очевидні речі своїм студентам та слухачам. Але ні я, ніхто інший ніколи не зможе навчити, якщо не схочете, тож вчіться самі, задавайте питання, будемо шукати відповіді, але прийміть факт нарешті – у всьому що робиться навколо винні саме ми.
